Холодков В. С. Людина, природа, світ у творчості Ф. Іскандера.

Об'єкт - твори Ф. Іскандера: роман "Сандро з Чегема", філософська казка "Кролики та удави", повість "Сузір'я козлотура", повість "Морський скорпіон", цикл оповідань про Чіка, а також оповідання та інтерв'ю різних років. Мета - визначенні найбільш суттєвих особливостей концепції людини, природи, світу у творчості Ф. Іскандера. Методи - описово-аналітичний, інтертекстуальний, культурно-історичний, міфологічний. У роботі вказується, що твори Ф. Іскандера містять цілісну і послідовну концепцію людини, природи і світу. Художній світ цих творів чітко розділений на "народний" або "природний" і "державний", протиставляються і жителі цих світів. Особливе значення для "природної" людини має природа, яка у творах Ф. Іскандера є своєрідним мірилом моральності. "Природні" моральні принципи формують особливий "народний" погляд на світ і визначають специфіку наративних стратегій автора, особливості іронії. Світогляд автора визначає специфіку історіософії в його творах. Історична концепція Ф. Іскандера багато в чому близька історіософії Л. Толстого, але відрізняється більш радикальним характером, оскільки є достатньо песимістичною і заперечує державну історію. Історія у творчості Ф. Іскандера представлена як сукупність міфів. У даному дослідженні розглянуті такі варіації історико-культурних міфів як міф про революцію, сталінський, ленінський, петровський міфи, міф про ворога, міф про мистецтво. У той же час Ф. Іскандер створює власний міф про Чегем, що описує історію гірського селища протягом ХХ століття. Чегемський міф втілює авторський ідеал природного життя, підпорядкованого не державним звичаям, а здоровому глузду. Сфера - навчальний процес.