Бондар Н. І. Оптимізація хірургічного лікування і прогнозування результату у хворих з відкритою травмою ока із залученням зони лімба.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективністі лікування та розробці критеріїв прогнозу його результатів у хворих з відкритою травмою ока із залученням зони лімба шляхом удосконалення первинної хірургічної обробки (ПХО) з використанням аутолімбальної трансплантації та оцінки прогностичних факторів, котрі визначають її результат. Під спостереженням знаходилися 97 хворих з відкритими травмами ока із залученням зони лімба. До основної групи увійшли 59 хворих, яким була проведена ПХО рани за розробленою методикою. Контрольну групу склали 38 осіб, яким була проведена ПХО рани за традиційною методикою. Порівняльний аналіз показав, що за всіма критеріями вигідно відрізнялися результати лікування хворих основної групи. Як наслідок кращого анатомічного результату, оптичні функції очей в основній групі були вищими, ніж у контрольній. Через півроку після лікування повне відновлення зору - до 1,0 спостерігалося у 43 хворих (72,9 ± 5,8%) основної групи, а в контрольній - майже в 2 рази менше - 15 (39,5±7,9%). Вперше у ході математичного аналізу була розроблена адекватна модель прогнозування незадовільного результату лікування за рівнями - IL-1 , TGF- 1, VEGF та видом ПХО. Ризик неефективності лікування зростає при підвищенні показників - 1L-1бета, TGF-?1, VEGF і знижується при використанні розробленого виду ПХО у порівнянні з іншими методами. Вперше для аналізу зв'язку ефективності лікування відкритих поранень із залученням зони лімба з факторними ознаками був використаний метод побудови логістичних моделей регресії. Встановлено, що факторами ризику зниження гостроти зору є локалізація, розміри рани та вид ПХО.