Грищук К. О. Особливості клімактеричного синдрому з провідним симптомом артропатії та шляхи його корекції.

Обстежено 190 жінок у віці 42-58,5 років, що знаходились у періоді клімактерію. Пацієнтки, що обстежені, мали термін менопаузи від 1 до 3 років. Ретроспективний аналіз амбулаторних карт проведено у 160 випадків клімактеричного синдрому з артропатією. Основну клінічну групу спостереження (n=40) склали жінки, що безпосередньо почали та закінчили лікування маючи клімактеричний синдром з провідним артропатичним компонентом, з яких природній характер менопаузи мали 14 жінок, та 26 жінки мали менопаузу внаслідок оперативного лікування. До групи порівняння (n=30) увійшли жінки, що мали природний (n=16) та хірургічний тип (n=14) менопаузи. У жінок з клімактеричним синдромом і артропатією встановлено провідні достовірні відхилення для гормональних та метаболічних показників, що доведено результатами проведеного кореляційного аналізу клінічних (UЭмп = 378,5 (p?0,05)), гормональних (UЭмп=38,0 (p?0,01)) та метаболічних параметрів (UЭмп=412,0 (p?0,05)). Найбільш виражений кореляційний зв'язок (r=0,85; p<0,05) спостерігається між менопаузальними показниками та проявами, що характеризують артропатію у жінок з природною менопаузою, що вказує на односпрямований характер цих зміню. Тобто зростання одного індексу тісно пов'язане зі зростанням іншого. Розроблено математичну модель прогнозування ефективності лікування менопаузального синдрому з артропатією.