Шаповалова К. І. Балонна дилатація великого дуоденального соска при лікуванні холедохолітіазу (експериментально - клінічні дослідження)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0418U000532

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.03 - Хірургія

11-01-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 64.609.01

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Анотація

Проведено експериментальне дослідження на трупному матеріалі для вивчення часу та швидкості роздування балона та його вплив на сфінктерний апарат ВДС. Проспектитвно проаналізовані віддалені результати лікування 145 хворих холедохолітіазом, які було розподілено на чотири групи. Хворим I А та I Б груп було проведено ендоскопічні методики лікування холедохолітіазу (повна ЕПСТ та дозована ЕПСТ із балонною дилатацією), а хворим II А та II Б груп було проведено лапароскопічні методики лікування (ЛХЕ із балонною дилатацією холедоха та ЛХЕ без балонної дилатації). Виявлено суттєві переваги методики дозованої ЕПСТ із балонною дилатацією в порівнянні з повною ЕПСТ: гостру кровотечу з папіллотомної рани після ЕПСТ спостерігали у 11 (26,1 %) хворих I А групи та у 2 (6,6 %) хворих I Б групи (р<0,05); віддалені післяопераційні ускладнення спостерігалися у 3 рази рідше (16,7 % проти 50 %), після дозованої ЕПСТ із балонної дилатацією проти повної ЕПСТ (р <0,05). Ефективність одномоментного видалення конкрементів в I А групі склала 50 %, а в I Б групі 83,3 % (р<0,01). Використання вдосконалених методик балонної дилатації дозволяє уникнути інтраопераційної перфорації і післяопераційної неспроможності великого дуоденального соска. Комплексне вивчення віддалених результатів показало переваги лапароскопічної холецистектомії з балонною дилатацією ВДС у хворих холедохолітіазом, у хворих II А групи цей показник був на 17 % рідший (80,0 % порівняно з 63,1 %), ніж у II Б групі (р?0,05). Після грубої ревізії жовчних проток відбувається порушення сфінктерного апарату, що призводить до рецидивів холедохолітіазу та стенозу ВДС. Балонна дилатація ВДС дозволяє уникнути двоетапного лікування холедохолітіазу, запобігає виникненню післяопераційної біліарної гіпертензії, зберігає фізіологічний пасаж жовчі в дванадцятипалу кишку, зберігає цілісність сфінктерного апарату ВДС і не призводить до розвитку гострого панкреатиту.

Файли

Схожі дисертації