Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей перебігу та прогнозування внутрішньомозкових крововиливів (ВМК) у мозочок у гострому періоді. Проведено клініко-інструментальне дослідження 96 пацієнтів. Відповідно до шкали виходів Глазго (ШВГ), 54 (56,3%) хворих були зараховані до групи зі сприятливим результатом (5 і 4 за ШВГ), 14 (14,6%) – з несприятливим результатом (3 за ШВГ) і 28 (29,2%) – з летальним кінцем (1 за ШВГ). Хворих із градацією 2 за ШВГ у дослідженні не було. Встановлено, що для гіпертензивних ВМК у мозочок у гострому періоді є характерним: віковий діапазон від 50 до 70 років, майже рівне співвідношення чоловіків і жінок, гострий початок, скарги на запаморочення та головний біль, значне підвищення систолічного артеріального тиску (АТ), варіації клінічних проявів від помірно виражених до значних змін у неврологічному статусі, розлади свідомості, наявність різноманітної неврологічної симптоматики (атаксія, ністагм, анізорефлексія, менінгеальний синдром, рухові розлади), локалізація гематоми переважно у гемісфері мозочка, ураження здебільшого правих структур мозочка, переважання масивних крововиливів (> 3 см у максимальному діаметрі), зміни стану шлуночкової системи головного мозку та розвиток компресії стовбуру головного мозку, гіперхромемія у жінок та підвищення рівня глюкози крові у пацієнтів обох статей. У ході дослідження встановлено тісний зв'язок між показниками систолічного та діастолічного АТ, тахікардією, показниками рівня свідомості в балах за шкалою ком Глазго, ознаками ураження черепних нервів і пірамідного тракту, порушенням чутливості, наявністю цукрового діабету 2-го типу, локалізацією гематоми, показниками об’єму та максимального діаметру крововиливу, значеннями ширини передніх рогів бічних шлуночків і перифокального набряку навколо гематоми, ознаками дислокації стовбуру головного мозку, наявністю внутрішньошлуночкового крововиливу, рівнем сечовини крові, загальною кількістю лейкоцитів, абсолютною кількістю нейтрофілів, лімфоцитів у периферичній крові та наслідками спонтанного гіпертонічного ВМК в мозочок у гострому періоді. Визначено та обґрунтовано основні принципи прогнозування наслідків ВМК в мозочок у гострому періоді, які, головним чином, базуються на оцінюванні рівня свідомості, значень об'єму та діаметра гематоми та ступеня ураження стовбуру головного мозку. Розроблено систему прогнозу перебігу та результату ВМК у мозочок у гострому періоді, яка дозволяє із високим ступенем достовірності прогнозувати наслідки захворювання безпосередньо при госпіталізації під час застосування неврологічного та нейрорадіологічного методів дослідження, що сприяє створенню ефективної лікувальної стратегії і тактики у найкоротші терміни.
