Мазур О. Г. Клініко-патогенетичні особливості затяжної жовтяниці новонароджених

В дисертаційній роботі представлене теоретичне обгрунтування та запропоноване нове вирішення наукового завдання з’ясувати патогенетичну роль альфа-фетопротеїну та епідермального фактору росту у механізмах виникнення затяжної жовтяниці новонароджених та підвищити ефективність її лікування. На основі отриманих результатів показано залежність вмісту альфа-фетопротеїну та епідермального фактору росту сироватки крові у дітей від тривалості затяжної жовтяниці новонароджених. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між вмістом альфа-фетопротеїну та віком дітей, рівнем загального і непрямого білірубіну, показниками трансаміназ у сироватці крові. Зворотній кореляційний зв’язок між вмістом епідермального фактору росту та віком, рівнем загального і непрямого білірубіну, показниками трансаміназ у сироватці крові. Встановлено високу чутливість (83,0 % - 86,0 %) та високу специфічність (60,0 %), точність (72,0 % - 73,0 %), прогностичну цінність позитивного та негативного результатів дослідження вмісту альфа-фетопротеїну сироватки крові у дітей із затяжною жовтяницею новонароджених. А також високу чутливість (65,0 % - 76,0 %), специфічність (60,0 % - 66,0 %), точність (68,0 % - 72,0 %), прогностичну цінність позитивного та негативного результатів дослідження вмісту епідермального фактору росту сироватки крові у дітей із затяжною жовтяницею новонароджених. Запропоновано спосіб лікування затяжних жовтяниць новонароджених шляхом призначення до комплексу основного лікування препарат на основі урсодезоксихолевої кислоти що сприяє більшим темпам зниження загального білірубіну та швидкій нормалізації показників альфа-фетопротеїну та епідермального фактору росту сироватки крові.