Лисянський О. Л. Ефективність удобрення сидеральних культур на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України

Об’єкт – взаємозв’язок видів і доз мінеральних добрив при формуванні біомаси сидератів, динаміка органічної речовини ґрунту, мобілізація елементів живлення та ступінь використання їх із добрив, біологічна активність і агрохімічні показники ґрунту, динаміка його вологості та післядія різноудобрених сидеральних парів на врожайність пшениці озимої. Мета – встановити ефективність різних видів і доз добрив під культури сидерального пару на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому Правобережного Лісостепу. Методи – аналіз, польові, лабораторно-аналітичні, модельні, математичної статистики. Теоретичні результати – наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення питання впливу різних видів і доз мінеральних добрив на продуктивність сидератів та основні показники родючості чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу України шляхом оптимального їх розподілення під сидерат та пшеницю озиму. Практичні результати – полягають в підвищенні ефективності сидеральних парів за рахунок оптимізації удобрення культур на зелене добриво, що сприяє підвищенню врожайності та якості зерна пшениці озимої, покращує родючість ґрунту та екологічний стан навколишнього природного середовища. Новизна – вперше в умовах Правобережного Лісостепу України встановлено вплив різних видів і доз мінеральних добрив на особливості формування біомаси однорічних культур, що вирощуються на зелене добриво (буркун білий однорічний, гірчиця біла, редька олійна, вика яра, гречка), їх хімічний склад та основні показники родючості чорнозему опідзоленого важкосуглинкового. Найбільш адаптованими та високопродуктивними культурами для вирощування в сидеральних парах на тлі удобрення є вика яра, гірчиця біла та буркун білий однорічний. Дістало подальший розвиток питання впливу сидерації на комплекс агрохімічних, фізико-хімічних та біологічних показників чорнозему опідзоленого. Ступінь впровадження – виробничу перевірку та впровадження основних результатів роботи проведено в 2015 році на площі 53 га у СТОВ «Журавське» та на площі 107 га у СТОВ «Вільшанка» Городищенського району Черкаської області. Отримано два патенти на корисну модель: «Спосіб визначення компенсувальної дози азоту при застосуванні на добриво рослинних решток» та «Спосіб ресурсоощадного удобрення культур у ланці сидеральний пар–пшениця озима». Галузь – сільське господарство.