Коваль І. І. Вербалізація концепту SCHÖNHEIT у лексичних та фразеологічних одиницях німецької мови: лінгвокультурологічний аспект

У реферованій роботі розглядаються лінгвокультурологічні особливості вербалізації концепту SCHÖNHEIT, що вербалізується засобами лексики та фразеології. Концепт SCHÖNHEIT визначається у дисертаційному дослідженні як знання німецької лінгвокультури про красу, для якого провідною є позитивна естетична оцінність. Лексико-фразеологічні засоби вербалізації концепту SCHÖNHEIT дозволяють розкрити особливості наївного, побутового розуміння краси й уможливлюють розкриття специфіки концептуалізації краси представниками німецької лінгвокультури, визначити національні стереотипи, прослідкувати історію, культуру та ментальність народу в контексті розуміння краси. У дисертації було викладено історико-культурний розвиток концепту SCHÖNHEIT з діахронічного підходу, розглянуто лексичні засоби вербалізації концепту SCHÖNHEIT, зокрема особливості актуалізації концепту SCHÖNHEIT у давньо- та середньоверхньонімецький періоди, а також історичний розвиток лексеми schön як ядра концепту SCHÖNHEIT, проаналізовано лексичні засоби вербалізації концепту SCHÖNHEIT у синхронії, в тому числі окреслено специфіку найчастотніших словосполучень з прикметником schön та іменником Schönheit, здійснено аналіз лексико-семантичних полів ядрових лексем концепту SCHÖNHEIT schön та Schönheit, охарактеризовано словотвірне поле як форму мовної об’єктивації концепту SCHÖNHEIT. Для визначення ступеню взаємодії лексичного та фразеологічного рівнів було проаналізовано фразотворчу активність лексем лексико-семантичного поля SCHÖNHEIT; а також описано особливості концептуалізації краси фразеологічними одиницями німецької мови та охарактеризовано особливості вербалізації концепту SCHÖNHEIT пареміями німецької мови. Ключові слова: концепт, лінгвокультура, позитивна естетична оцінність, лексико-семантичне поле, словотвірне поле, фразеологічна одиниця, паремія.