Мороз П. В. Особливості розвитку, перебігу та лікування хворих на гострий перитоніт при різних варіантах модифікації гена IL-1β (-511С/Т)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0418U002001

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.03 - Хірургія

27-12-2017

Спеціалізована вчена рада

К 76.600.01

ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет"

Анотація

Об'єкт - пацієнти з різними формами гострого перитоніту; мета - підвищити ефективність лікування хворих на гострий перитоніт шляхом дослідження генетично детермінованих механізмів його прогресування, розробки прогностичних критеріїв перебігу та об’єктивізації показань до диференційо-ваного вибору лікувальної тактики; методи - клінічні, біохімічні (інтенсивність пероксидного окиснен-ня та активність ферментів антиоксидантного захисту, фібринолітична та протеолітична активність плазми крові), імуноферментні (рівень інтерлейкіну 1β), інструментальні (рентгенологічні, УЗД, ФГДС, КТ), генетичні (визначення поліморфізму гена IL-1β -511С/Т), статистичні.; результати - вперше дослі-джено механізми розвитку та прогресування різних форм гострого перитоніту залежно від концентрації в плазмі крові інтерлейкіну 1β; встановлено залежність його рівню в плазмі крові від варіантів гена IL-1β (-511С/Т) – найнижча концентрація виявлена при СС-варіанті, найвища - у пацієнтів з ТТ-варіантом; вперше доведено зв’язок поліморфізму гена IL-1β (-511С/Т) з розвитком різних форм гострого перитоніту; встановлено, що при відмежованому перитоніті переважає СС-варіант генотипу і характерне для нього незначне зростання концентрації у плазми крові IL-1β; при розлитому та, особливо, загальному перитоніті спостерігається зростання частоти виявлення СТ- та ТТ-варіантів із відповідним збільшенням у плазмі крові концентрації цього цитокіну; розкрито нові закономірності патогенезу запального процесу в очеревинній порожнині, показано значення в цих процесах дисбалансу системи гемостазу, необмеженого протеолізу, порушення рівноваги у редокс-системі та їх зв’язок з варіантами гена IL-1β (-511С/Т); доведено, що більш виражені зміни в означених системах спостерігаються при СТ- та ТТ-варіантах генотипу; розроблено алгоритм прогнозування перебігу перитоніту за результатами генетичних досліджень; доведено, що за СТ- та ТТ-варіантів існує висока ймовірність прогресування запального процесу в очеревинній порожнині та розвитку гнійно-септичних ускладнень; науково обґрунтовано лікувальну тактику у хворих на розповсюджені форми перитоніту, розроблено нові та вдосконалено існуючі методи операційного втручання.

Файли

Схожі дисертації