Морєва Д. Ю. Особливості перебігу та лікування артеріальної гіпертензії у поєднанні з хронічною ішемічною хворобою серця у хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню тактики ведення та лікування хворих з артеріальною гіпертензією у поєднанні з хронічною (стабільною) ішемічною хворобою серця в пацієнтів різних вікових груп в умовах коморбідності з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Визначені особливості перебігу цієї поєднаної патології, запропоновані шляхи оптимізації діагностики та лікування. Базову терапію АГ і хронічної ІХС доповнено блокатором протонної помпи – рабепразолом та прокінетиком – ітопридом гідрохлоридом і немедикаментозними засобами корекції. Комплексне обстеження 107 хворих з вищезазначеною патологією показало достовірно вищу поширеність різних факторів кардіоваскулярного ризику серед хворих з ГЕРХ: вищі показники ІМТ та ОТ, виявлені особи з ІІ і ІІІ ступенем ожиріння, більш високі показники ТГ і достовірно більш низькі показники ХС ЛПВЩ. Хворі з коморбідною патологією мали більш високі середньодобові показники САТ(136,1±1,4 мм рт. ст. проти 131,1±2,1 мм рт. ст.; p<0,05) та характеризувались більш високими показниками варіабельності як САТ так і ДАТ протягом доби (16,8±0,4 мм рт. ст. та 11,5±0,3 мм рт. ст. проти 14,1±0,5 мм рт. ст. та 10,0±0,4 мм рт. ст.; p<0,05). Супутня ГЕРХ асоціювалася з більшою частотою реєстрації порушень ритму, депресії сегмента ST, більш вираженим ступенем гіпертрофії міокарду ЛШ (ІММЛШ 136,1±5,6 гр/м² проти 115,4±5,1 гр/м²) та частішим виявленням концентричного типу гіпертрофії (73,8 % проти 50 % ; p<0,05), більшою частотою випадків діастолічної дисфункції ЛШ (86,2 % проти 61,9 %; p<0,05). Базова терапія АГ та хронічної ІХС сполучена з немедикаментозними засобами корекції та антирефлюксною терапією достовірно покращила динаміку показників системної та інтракардіальної гемодинаміки і стан вегетативної функції у пацієнтів з ГЕРХ.