Шевченко Т. О. Фортепіанні сонати М. К. Метнера у художньому просторі європейської музики кінця ХIХ – початку ХХI століть.

Дисертація присвячена визначенню композиційних та стильових топосів фортепіанних сонат М. Метнера в їх взаємозв'язку з виразовими можливостями виконавської інтерпретації як моделюючого просторово-часового процесу. Виявляються провідні жанрово-стильові тенденції російського музичного мистецтва на межі XIX–XX століть, характеризується зв'язок фортепіанної творчості М. Метнера з семантичними домінантами російської художньої культури кінця XIX – початку XX століть, розглянуто естетичні ідеї та музикознавчі установки М. Метнера як чинники інтерпретації жанрової форми фортепіанної сонати. Розкриття значення категорії топосу і теорії художньої топіки підпорядковане хронотопічному вивченню фортепіанної творчості М. Метнера й висвітленню темпоральних аспектів російської композиторської поетики на зламі XIX–ХХ ст. Виявлене характерне для фортепіанної музики М. Метнера коло образно-програмних топосів, визначені особливості їх композиційного втілення в сонатах. На базі аналізу метнерівських словесно-графічних вказівок (ремарок) складена композиторсько-виконавська партитура ремарок, що дозволяє репрезентувати стильові установки композитора. Розроблений широкий історико-стильовий компаративний підхід до творчості М. Метнера і пов'язаної з ним виконавської традиції; підтверджуються цілісність і діалогічна відкритість музичної поетики М. Метнера. Визначаються місце і значення творчості М. Метнера у музичнотворчому континуумі сучасної європейської культури, провідні риси виконавської концептуалізації стильового змісту фортепіанних сонат М. Метнера сучасними піаністами.