Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес веслярів-слаломістів на етапі початкової підготовки. Мета дослідження: вдосконалення програми тренувального процесу веслярів-слаломістів на початковому етапі підготовки. У роботі використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури з досліджуваної проблеми, даних мережі Інтернет; педагогічні методи (анкетування та опитування, педагогічне спостереження), тестування загальної (згинання рук в упорі лежачи, підтягування на перекладині, згинання тулуба з положення лежачи за 1 хв., біг на 30 метрів (с), тест Купера,стрибки зі скакалкою за 30 с) та спеціальної (проходження зворотних воріт, вісімка кіл, проходження дистанції 100 м) фізичної підготовленості веслярів-слаломістів; медико-біологічні методи (спірометрія; проба Штанге; проба Генчі, вимірювання частоти серцевих скорочень (ЧСС), індекс Скибинської, проба Руф’є); методи математичної статистики. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: визначено групи м’язів, що забезпечують виконання основних елементів техніки («прямий гребок», «спрямувальний гребок», «завіс», «відкидання корми», «крен») та додаткових технічних елементів («гребок від корми», «відлом», «опора», «зміщення», «напівпроводка», «підтоплення корми та носу», «підтримка корми», «траверс», «підтягуючий гребок»); встановлено взаємозв’язок основних та додаткових технічних елементів з руховими якостями та м’язовими групами у юних веслярів-слаломістів 10-11 років; визначено кореляційні зв’язки між показниками фізичної і технічної підготовленості та морфофункціональними показниками хлопців та дівчат веслярів-слаломістів 10-11 років; визначено тривалість і кількість повторень виконання гребків і елементів техніки веслувального слалому в навчально-тренувальному занятті з урахуванням рухових дій, що впливають на процеси стомлення; вдосконалено програму тренування веслярів-слаломістів на початковому етапі підготовки, щодо навчання основам техніки слаломного веслування, суть якої полягає у визначені м’язових груп, що забезпечують виконання елементів техніки та розробці комплексів вправ і методики їх застосування для засвоєння структури рухів веслярів-слаломістів; а також у збільшенні спеціально-підготовчого етапу річної підготовки (з 2 до 4 місяців) з метою адаптації організму спортсменів до багаторічного тренувального процесу. Підтверджено дані щодо: доцільності в навчанні техніки виконання гребків використовувати цілісний метод, так як попередній їх поділ на частини порушує параметри виконуваної рухової дії і, як наслідок, – координаційну основу руху. Доповнено та розширено наявні розробки щодо: визначення пріоритетності розвитку провідних рухових якостей веслярів-слаломістів; доцільності використання технічних зв’язок, які необхідно здійснювати в залежності від індивідуального рівня підготовленості спортсмена: «зворотні ворота» («спрямувальний гребок» – «завіс» – «прямий гребок», «відкидання корми» – «спрямувальний гребок» – «завіс»; «прямий гребок» – «завіс» – «прямий гребок»); «прямі ворота» («прямий гребок» – «спрямувальний гребок»; «спрямувальний гребок» – «завіс» – «спрямувальний гребок»; «відкидання корми» – «спрямувальний гребок») і їх комбінації; необхідності використання спеціально-розвивальних вправ для підвищення рівня фізичної і функціональної підготовленості: швидкісного спуску на час, подолання водних перешкод, проходження ділянок слаломної траси різної довжини, веслування проти течії тощо. Результати роботи впроваджено в спеціалізовану дитячо-юнацьку спортивну школу олімпійського резерву «Маяк+» Федерацію веслувального слалому Харківської області, Спеціалізовану дитячо-юнацьку спортивну школу олімпійського резерву «ФЕД» з веслувальних видів спорту, Харківську державну академію фізичної культури.
