Моселіані Х. Г. Променева діагностика ускладнень зрощення діафізарних переломів кісток гомілки

Ретроспективно проаналізовано результати клініко-рентгенологічного дослідження 170 пацієнтів (96 (56,5 %) чоловіків і 74 (43,5 %) жінок) у віці від 18 до 60 років. Пацієнтів було поділено на дві групи за віком: 1 група – від 18 до 35 років; ІІ група - від 36 до 60 років. За середнім віком в групах чоловіки і жінки не мали вірогідних відмінностей. Кількість травмованих чоловіків в групах була в 1,6 рази більшою, ніж жінок (p<0,01). Для відтворювання оцінки загоєння ДПКГ використовували систему RUST при всіх видах фіксації. У віці від 18 до 35 років 50,0% ДПКГ зростали у строки до 4-х міс.; 33,3% - протягом 5-6 міс.; у віці 36-60 років формування кісткового мозолю до 4-х міс. закінчувалось лише в 37,3% випадків, протягом 5-6 міс. – у 46,3% (p<0,01). Всього за 8 міс. спостережень досягти повного зрощення при косих переломах вдалося у 88,8% пацієнтів, при спіральних – у 85,8%; при поперечних – у 74,9%; при осколкових – у 48,0% (p<0,001). Ускладнення при загоєнні переломів відзначено в 32,3 % травмованих, серед них повільне зрощення переломів – 74,5% (p<0,001); формування несправжнього суглоба – 34,5%; розвиток хронічного остеомієліту – в 18,2 %; інші (деформація осі кістки, наявність кісткового дефекту) – 14,5 %. При осколкових переломах ускладнення репаративного остеогенезу діагностовано в 52,0%. Поєднання декількох ускладнень відзначено в 41,8%; у молодому віці ускладнення РОГ діагностовано в 27,5 %; у середньому віці – в 35,6% випадків (p<0,05). Удосконалено стандартизовану рентгенологічну методику оцінки з'єднання перелому (RUST). Розроблено найбільш інформативні рентгенологічні показники для прогнозування ускладнень ДПКГ.