Загороднюк О. А. Мовчання як вираження онтологічного стану особистості (українська поезія другої половини ХХ століття).

У дисертаційному дослідженні вперше розглянуто мовчання в поезії із філософських, психологічних та лінгвістичних позицій на матеріалі української поезії другої половини ХХ століття. Проаналізовано вплив тоталітаризму на функціонування поетичної мови. Результати такого впливу – відчуження мови, втрата її сенсу і поетичності, зневіра в її правдивості. Ці аспекти висвітлено насамперед через творчість українського поета Григорія Чубая (1949–1982). Його поезія викриває прагнення тоталітарної влади контролювати світ через називання, таким чином захищаючись від невідомого. У роботі продемонстровано зв’язок поезії Григорія Чубая із традицією європейського модернізму, особливо із творчістю Т. С. Еліота. Через призму цього компаративного аналізу, а також релігієзнавчих досягнень М. Еліаде і філософських поглядів К.-Ґ. Юнґа дисертант демонструє онтологічний пласт поезій Г. Чубая – розповідей про віднайдення слова у світі мертвої мови, і досвіду смерті та воскресіння.