Шандюк В. Ю. Особливості перебігу гострого та відновного періодів атеротромботичного та кардіоемболічного підтипів ішемічного інсульту залежно від стану системи фібринолізу

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0418U002674

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.15 - Нервові хвороби

31-05-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 64.566.01

ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України"

Анотація

Дисертація присвячена обгрунтуванню комплексного клініко-неврологічного, нейрокогнітивного, інструментального обстеження та дослідження стану системи фібринолізу у хворих на атеротромботичний та кардіоемболічний підтипи ішемічного інсульту. Було встановлено, що у хворих на кардіоемболічний інсульт (КЕІ) був вірогідно вищий середній бал неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS при поступленні в стаціонар у порівнянні з хворими на атеротромботичний інсульт (АТІ), що зберігалося і на 14-ту добу, але втрачалося через 12 міс. спостереження. Знаючи, що достатня активність фібринолітичної системи крові може зумовлювати швидку реканалізацію судини та призводити до регресу неврологічного дефіциту, ми проаналізували показники фібринолітичної активності крові (тканинний активатор плазміногену (ТАП), інгібітор тканинного активатору плазміногену 1 типу (ПAI-1), плазміноген (ПГ), α2-антиплазмін, ХІІа-залежний фібриноліз, загальний час лізису еуглобулінового згустку) та виявили пригнічення системи фібринолізу. Було зареєстровано вірогідно нижчий рівень ТАП, підвищена концентрацією ПАІ-1, подовжений час лізису еуглобулінів та Хагеман-залежного фібринолізу у хворих на КЕІ порівняно з хворими на АТІ. Виявлений кореляційний зв'язок між окремими показниками фібринолітичної активності крові та неврологічним, нейрокогнітивним дефіцитом. Проведено комплексний аналіз випадків летальності у хворих на АТІ та КЕІ з урахуванням показників системи фібринолізу. З метою визначення вторинної профілактики інсульту проведена оцінка ефективності антиагрегантної та антикоагулянтної терапії, а саме ацетилсаліцилової кислоти та варфарину, у хворих на АТІ та КЕІ. Недотримання вторинної профілактики з використанням варфарину у 1,5 рази збільшувало відносний ризик летальності у хворих на кардіоемболічний ішемічний інсульт. Проаналізовано вплив вторинної профілактики АТІ та КЕІ на якість життя хворих через 12 міс. після перенесеного інфаркту мозку.

Файли

Схожі дисертації

0524U000067

Таряник Катерина Анатоліївна

Оптимізація діагностичних та лікувальних підходів різних форм хвороби Паркінсона

0424U000014

Чиняк Ольга Сергіївна

Діагностична значущість деяких інтерлейкінів у диференціальній діагностиці вікозалежних деменцій

0523U100232

Фломін Юрій Володимирович

Динаміка та ступінь відновлення пацієнтів з церебральним інсультом при лікуванні в інтегрованому інсультному блоці у різні періоди захворювання

0523U100217

Говбах Ірина Олександрівна

Клініко-експериментальне дослідження корекції функціональних порушень при спадковій моторно-сенсорній нейропатії 1А типу

0522U100121

Маньковський Дмитро Станіславович

Пацієнт-орієнтована стратегія неврологічного супроводу кардіохірургічних хворих з гіпоксично-ішемічними ураженнями головного мозку (клінічний патоморфоз, фактори ризику, критерії діагностики та прогнозу).