Шандюк В. Ю. Особливості перебігу гострого та відновного періодів атеротромботичного та кардіоемболічного підтипів ішемічного інсульту залежно від стану системи фібринолізу

Дисертація присвячена обгрунтуванню комплексного клініко-неврологічного, нейрокогнітивного, інструментального обстеження та дослідження стану системи фібринолізу у хворих на атеротромботичний та кардіоемболічний підтипи ішемічного інсульту. Було встановлено, що у хворих на кардіоемболічний інсульт (КЕІ) був вірогідно вищий середній бал неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS при поступленні в стаціонар у порівнянні з хворими на атеротромботичний інсульт (АТІ), що зберігалося і на 14-ту добу, але втрачалося через 12 міс. спостереження. Знаючи, що достатня активність фібринолітичної системи крові може зумовлювати швидку реканалізацію судини та призводити до регресу неврологічного дефіциту, ми проаналізували показники фібринолітичної активності крові (тканинний активатор плазміногену (ТАП), інгібітор тканинного активатору плазміногену 1 типу (ПAI-1), плазміноген (ПГ), α2-антиплазмін, ХІІа-залежний фібриноліз, загальний час лізису еуглобулінового згустку) та виявили пригнічення системи фібринолізу. Було зареєстровано вірогідно нижчий рівень ТАП, підвищена концентрацією ПАІ-1, подовжений час лізису еуглобулінів та Хагеман-залежного фібринолізу у хворих на КЕІ порівняно з хворими на АТІ. Виявлений кореляційний зв'язок між окремими показниками фібринолітичної активності крові та неврологічним, нейрокогнітивним дефіцитом. Проведено комплексний аналіз випадків летальності у хворих на АТІ та КЕІ з урахуванням показників системи фібринолізу. З метою визначення вторинної профілактики інсульту проведена оцінка ефективності антиагрегантної та антикоагулянтної терапії, а саме ацетилсаліцилової кислоти та варфарину, у хворих на АТІ та КЕІ. Недотримання вторинної профілактики з використанням варфарину у 1,5 рази збільшувало відносний ризик летальності у хворих на кардіоемболічний ішемічний інсульт. Проаналізовано вплив вторинної профілактики АТІ та КЕІ на якість життя хворих через 12 міс. після перенесеного інфаркту мозку.