Єпіфанов О. В. Конституційно-правові засади охорони культурної спадщини: проблеми теорії та практики

Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у зв’язку з конституційно-правовим регулюванням охорони культурної спадщини. Предмет дослідження – конституційно-правові засади охорони культурної спадщини. У межах здійсненого дослідження сформульовано низку теоретичних та практичних положень і висновків, зокрема: вперше: - сформульоване доктринальне розуміння охорони культурної спадщини як основи забезпечення національних інтересів держави, від якої у значній мірі залежить стан задоволення духовних потреб громадян, зміцнення суверенітету країни, збереження територіальної цілісності, становлення консолідованої нації та розвинутого демократичного режиму суспільних відносин; удосконалено: - теоретико-методологічний зміст категорії «охорона культурної спадщини» як об’єкту конституційно-правового регулювання; - інституціональну модель функціонування системи державних органів охорони культурної спадщини України; - нормативно-правові підходи до визначення суб’єктного складу органів місцевого самоврядування у сфері охорони культурної спадщини; отримали подальший розвиток: - видова характеристика об’єктів культурної спадщини; - практичні підходи до створення заповідників та заповідних територій як ефективний механізм охорони культурної спадщини; - уявлення про місце та роль виконавчих органів місцевого самоврядування у реалізації функції охорони пам’яток місцевого значення.