Путієнко В. О. Ефективність комбінованого методу (фосфенелектростимуляції і фотоміостимуляції) в комплексному лікуванні хворих на первинну відкритокутову глаукому

Об'єкт дослідження: первинна відкритокутова глаукома (ПВКГ). Мета: підвищити ефективність лікування хворих на ПВКГ з медикаментозно компенсованим внутрішньоочним тиском на основі вивчення функціональної рухливості окуломоторної системи та включення в комплекс лікувальних заходів комбінованого методу (фосфенелектростимуляції і фотоміостимуляції). Методи дослідження: візометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, тонометрія, гоніоскопія, тонографія, оптична когерентна томографія, статична комп'ютерна периметрія, кінетична периметрія, визначення порогу електричної чутливості та лабільності за фосфеном, визначення функціональної рухливості окуломоторної системи проводили на приладі «Фотоміостимулятор офтальмологічний – 1», Статистичні і графічні з використанням пакету Statistica 9 фірми Stat Soft. Розширено дані про особливості функціональної рухливості окуломоторної системи у хворих на ПВКГ другої стадії на основі оцінки пред'явлення тест-об'єкта в монокулярному режимі, які характеризуються зниженням сприйняття частоти переміщення імпульсу (ЧПІ) в горизонтальному і вертикальному напрямку в порівнянні з нормою до 2,25 Гц (на 0,33 Гц (12,8%)), в той час як при хаотичному пред'явленні ступінь зниження склала 0,29 Гц (12,4%) з абсолютним показником ЧПІ - 2,05 Гц. Доповнено дані про порушення функціональної рухливості окуломоторної системи у хворих на ПВКГ третьої стадії на основі оцінки пред'явлення тест-об'єкта в монокулярному режимі, які характеризуються зниженням сприйняття ЧПІ в горизонтальному і вертикальному напрямках у порівнянні з нормою до 1,75 Гц (на 0,8 Гц (30,8%)), в той час як при хаотичному пред'явленні ступінь зниження склала 0,67 Гц (29,1%), досягнувши рівня 1,63 Гц. Уточнено дані про зниження функціональної рухливості окуломоторної системи у хворих на ПВКГ при прогресуванні глаукомного процесу. Так у хворих на ПВКГ третьої стадії відповідна реакція на ЧПІ знижена в монокулярному горизонтальному і вертикальному режимах в порівнянні з хворими на ПВКГ другої стадії в середньому на 0,47 Гц (20,7%), в хаотичному режимі - на 0,42 Гц (20,5%). Розширено наукові дані про функціональну лабільність зорового аналізатора у хворих на ПВКГ, так при другій стадії захворювання функціональна лабільність від норми не відрізняється, при третій стадії значуще знижена відносно норми. Розроблено комбінований метод лікування (фосфенелектростимуляція в поєднанні з фотоміостимуляцією) у хворих на ПВКГ другої і третьої стадії який покращує функціональну рухливість окуломоторної системи, лабільність зорового аналізатора, гідродинаміку ока, світлочутливість сітківки, та розширює поле зору. Впровадження в практику. Основні положення роботи впроваджені в клінічну практику ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» та клініки офтальмології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, м. Одеса.