Волох Ф. О. Оптимізація діагностики та лікування хворих на гіпертонічну дисциркуляторну енцефалопатію з урахуванням структурно-функціонального стану бета-адренорецепторної системи

Дисертація присвячена оптимізації прогнозу та терапії хронічних церебральних захворювань та моніторингу ефективності їх лікування. В роботі представлені результати дослідження стану мембранно-клітинного комплексу еритроцитів з метою виявлення функціональних змін та прогнозу хронічних церебральних ішемій гіпертензивного ґенезу (дисциркуляторна енцефалопатія, ГДЕ I ст. та II ст.) в динаміці медикаментозної корекції. Дисертантом застосовано комплексний підхід, що базується на використанні біохімічних (осморезистентність еритроцитів під впливом бета-блокаторів та HPLC) та біофізичних (КВЧ діелектрометрія) методів, які дозволяють швидко та надійно отримувати інформацію про стан бета-адренорецепторної системи еритроцитів in vitro. Аналіз отриманих даних дозволив диференціювати стан мембранної бета-адренореактивності (β-АРМ), яка залежить від статі пацієнтів та тяжкості захворювання. Моніторинг показників концентрації катехоламінів в еритроцитах і плазмі крові, а також показників їх діелектричної проникності може служити додатковим критерієм вибору адекватного методу і режиму впливу терапії при початкових стадіях ГДЕ. Визначення динаміки діелектричної проникності (Δε*) еритроцитів, її величини та напрямок ефектів при впливі адренергічних лікарських засобів є інформативним критерієм, що дозволяє здійснювати прогноз розвитку хронічної церебральної патології. Встановлено позитивну кореляцію між динамікою Δε* та β-АРМ еритроцитів в залежності від фізіологічного стану пацієнтів, що становить великий інтерес для подальшого розвитку діагностичного тесту з метою виявлення патологічних порушень на клітинному рівні. Виявлені ефекти характеру змін бета-адренорецепціі в ході лікування на основі комплексного вивчення різними методами показав, що даний підхід може бути використаний в якості адекватної оцінки ефективності медикаментозної терапії.