Ступницька Г. І. Жанрові особливості комедії в англійській, німецькій, українській драматургії (кінець ХІХ–початок ХХ ст.).

У дисертації «Жанрові особливості комедії в англійській, німецькій, українській драматургії (кінець ХІХ–початок ХХ ст.)» з позицій порівняльного літературознавства проведено системне дослідження своєрідності комедій «Як важливо бути серйозним» (1895), «Ідеальний чоловік» (1895) О. Вайлда, «Зброя і людина» (1894), «Людина і надлюдина» (1903) Б. Шоу, «Колега Крамптон» (1892), «Боброва шуба» (1893) Ґ. Гауптмана, «Житейське море» (1904) І. Карпенка-Карого, «Пошились у дурні» (1881), «Супротивні течії» (1900) М. Кропивницького. На основі зіставного аналізу поетичної структури англійської, німецької, української комедії окресленої доби увиразнено, що вона характеризується, з одного боку, зображенням комічних і смішних ситуацій, характерів, явищ, а з другого – розглядом серйозних і важливих суспільних проблем. В комедійних творах англійських авторів (О. Вайлд, Б. Шоу, Дж. Ґолсворсі, В. С. Моем), німецьких драматургів (Ґ. Гауптман, А. Гольц, Г. Зудерман, М. Гальбе, Ґ. Гіршфельд, О. Е. Гартлебен) надається посилена увага внутрішній дії, де фіксується прерогатива слова над дією, перевага психологічного, філософського роздумів над подієвими аспектами сюжету, цілеспрямованого посилення вагомості підтексту; у комедіях І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, М. Старицького значення комедійної інтриги та роль внутрішньої дії відносно рівнозначні з огляду на логіку розвитку сюжетної колізії.