Предмет дослідження – набряк макули внаслідок ретинальної венозної оклюзії. Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих з набряком макули внаслідок ретинальної венозної оклюзії шляхом оптимізації тактики ведення пацієнтів на підставі вивчення морфоструктурних змін сітківки. Методи дослідження офтальмологічні - візометрія за таблицею Головіна-Сівцева, комп’ютерна периметрія на апараті «Oculus Twinfield» за програмою «Центральне поле зору» (Macula threshold), офтальмоскопія, кольорове фотографування очного дна, флюоресцентна ангіографія очного дна; оптична когерентна томографія сітківки; гістологічні; електоронно-мікроскопічні; статистичні методи. Виділено чотири типи перебігу набряку макули внаслідок ретинальної венозної оклюзії: необтяжений, обтяжений набряклий, обтяжений ішемічний, обтяжений. Запропоновано оптимальну тактику диференційованого підходу до лазерного лікування хворих з набряком макули внаслідок ретинальної венозної оклюзії, яка включає рекомендації до застосування порогової лазерної коагуляції у хворих з високою товщиною фовеа (574 мкм), а субпорогової лазерної коагуляції - у хворих як з вираженою ішемією (5ДД) і офтальмоскопічною обтяженістю (сума офтальмоскопічних симптомів 8), так і з помірною ішемією і офтальмоскопічною обтяженістю. Запропоновано спосіб введення лікарських засобів до заднього полюса ока, який складається з пункції заднього субтенонового простору інтравенозною канюлею 24 G, що дозволяє знизити ризик ускладнень та проводити маніпуляцію в амбулаторних умовах (Патент України №44703). Запропоновано спосіб лікування набряку макули як ускладнення тромбозу гілки центральної вени сітківки, який полягає в попередньому введенні 40 мг тріамцинолону ацетоніду в задній субтеноновий простір ока і виконанні через 14 днів після введення лазерної коагуляції сітківки (Патент України №44704). Доповнено наукові знання про частоту та характер ускладнень ретинальної венозної оклюзії у хворих з артеріальною гіпертензією на момент звернення за офтальмологічною допомогою. Встановлено збільшення звернень пацієнтів з ретинальною венозною оклюзією за п'ять років в 1,8 разів. Встановлено, що набряк сітківки області макули є найбільш частим ускладненням ретинальної венозної оклюзії. Набряк макули виявлявся в 12,3 % випадків від загальної кількості обстежених хворих з РВО і в 52,5 % хворих, у яких були показання до проведення лазерних операцій. Доповнено наукові знання про структурні зміни сітківки кролика при вогнищевому (незливному) методі субпорогової (в порівнянні із зливним методом) лазерної коагуляції. При вогнищевій лазерній коагуляції виявлено менш виражені ультраструктурні зміни хоріоїдеї, пігментного епітелію і нейросенсорної частини сітківки кролика. При обох методах відбувається пошкодження клітин Мюллера. Вперше встановлено, що лікувальний патоморфоз найбільш виражений при комплексній коагуляції хореокапілярів, шару пігментного епітелію сітківки і зовнішніх шарів нейросенсорної сітківки в разі превалювання потовщення сітківки, а при превалюванні ознак ішемії лікувальний патоморфоз більш виражений при вибірковій коагуляції шару пігментного епітелію сітківки. Основні положення роботи впроваджено в клінічну практику відділу вивчення біологічної дії та застосування лазерів в офтальмології ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України»; в Міському науково-практичному центрі «Лазерних методів лікування ока» КМКОЛ «Центр мікрохірургії ока», у відділенні мікрохірургії ока КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня». Сфера застосування – медицина, офтальмологія.
