Об’єкт дослідження – структурно-функціональний стан кісткової тканини у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ); мета – підвищити ефективність діагностики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок, хворих на СЧВ різного репродуктивного віку, на основі вивчення показників мінеральної щільності та особливостей метаболічного (остеокальцин (ОС), С-кінцевий пропептид проколагену І типу (PICP), піридинолін (PYD), С-кінцевий телопептид колагену І типу (СТХ)) стану кісткової тканини та їх зв’язку з перебігом захворювання; методи – клінічні, соціально-медичні, оцінка активності та тяжкості СЧВ (індекси SLEDAI та SLICC/ACR DI), імуноферментні, інструментальні (рентгенографія, двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія), статистичні; новизна та результати – вперше в українській популяції у жінок, хворих на СЧВ, різного репродуктивного віку, проведено комплексне вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини, оцінено його взаємозв’язки з особливостями метаболічного (ОС, PICP, СТХ, PYD) стану кісткової тканини, віком хворих, тривалістю захворювання, маркерами системного запалення, глюкокортикоїдним навантаженням та концентрацією естрадіолу в сироватці крові; встановлено, що серед жінок, хворих на СЧВ, достовірно частіше в 2 рази виявляються особи зі зниженою мінеральною щільністю кісткової тканини (МЩКТ), ніж серед практично здорових; доведено, що порушення структурно-функціонального стану кісток (Т-критерій попереку/стегна) достовірно асоціюється з маркерами запального процесу – С-реактивним білком (СРБ) та інтерлейкіном-6 (ІЛ-6), глюкокортикоїдним навантаженням, менше – зі збільшенням віку хворих та тривалістю захворювання і не має зв’язку з палінням та індексом маси тіла (ІМТ); визначено частоту остеопоротичних переломів і показано, що вони зустрічаються у 14,2 % хворих (з них переломи шийки стегна реєструються в 30,7 % осіб, тіл хребців – у 69,3 %); доведено, що наявність переломів кісток не має взаємозв’язку з традиційними факторами ризику розвитку остеопорозу (вік, паління, низький ІМТ) та тривалістю захворювання, водночас, асоціюється з вмістом СРБ, ІЛ-6, індексом ушкодження внутрішніх органів (DI) та сумарною дозою глюкокортикоїдів; наявність переломів асоціювалась також з порушенням МЩКТ, зокрема зниження останньої, оціненої за Z- та/чи Т-критеріями в залежності від менопаузи, було відмічено в 2,4 рази частіше; вперше в українській популяції у жінок із СЧВ визначено метаболічний стан кісткової тканини, і показано, що практично у кожної другої пацієнтки має місце зниження рівнів маркерів біосинтезу кісткової тканини (РІСР та ОС) та підвищення маркерів кісткової резорбції (СТХ та PYD), поєднання цих порушень виявлено у 25,9 % хворих на СЧВ і не визначалось в осіб контрольної групи; встановлено, що вміст маркерів біосинтезу та резорбції кісткової тканини доволі тісно асоціюється з тяжкістю перебігу захворювання, активністю запального процесу, особливо високими рівнями СРБ та ІЛ-6, віком хворих та високою сумарною дозою глюкокортикоїдів і суттєво не залежить від тривалості захворювання, ІМТ та паління; впроваджено – у лікувально-діагностичну роботу відділу некоронарних хвороб серця та клінічної ревматології ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» НАМН України», ревматологічного відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова, ревматологічного та експертного відділень Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (навчально-науково лікувального комплексу) Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, ревматологічного відділення Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня». Результати дослідження використовуються в навчальному процесі кафедр внутрішньої медицини № 1, № 2, № 3, кафедри клінічної фармакології, внутрішньої медицини медичного факультету № 2, медичної реабілітації та медико-соціальної експертизи Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, кафедри внутрішньої медицини № 1, клінічної імунології та алергології імені академіка Є. М. Нейка Івано-Франківського національного медичного університету; галузь використання – лікувально-діагностичний процес ревматологічних та терапевтичних відділень, навчальний процес кафедр терапевтичного профілю медичних навчальних закладів.
