Мета -теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних особливостей музикантів-професіоналів та аматорів. Об’єктом теоретичного та емпіричного аналізу виступають психологічні особливості творчої особистості, а предметом – психологічні особливості музикантів (професіоналів, аматорів).Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань обрано наступні методи дослідження: теоретичні (теоретико-методологічний аналіз, метод порівняльного аналізу і узагальнення наукових даних та теоретичних підходів, що застосовувались для розкриття теоретико-методологічних засад впливу музичної діяльності на структуру особистості музикантів (професіоналів, аматорів); організаційні – порівняльний метод; емпіричні (квазі-експеримент, психологічне тестування, анкетування); методи математико-статичної обробки даних. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: вперше:досліджено особливості особистості музикантів за допомогою моделі «професіонал-аматор» у порівняльно-віковому аспекті;проведено комплексне емпіричне дослідження особистості музикантів-аматорів на рівні стійких диспозиційних, динамічних рис, особливостей перебігу психічних станів та психологічного благополуччя тощо; здійснено переклад, адаптацію до україномовної культури та апробацію у емпіричному дослідженні опитувальника «Коротка шкала вимірювання стану потоку» (Ф.Рейберг, Р.Уоллмер); удосконалено: теоретичні основи дослідження особистісних властивостей музикантів-професіоналів та аматорів, що визначають їх інтерес до музичної діяльності і вибір музики як професії, або як захоплення; наукові підходи щодо дослідження творчої особистості, зокрема, особистості музиканта (професіонала/ аматора); методологічні засади дослідження особистості, психологічного благополуччя, специфічного емоційного стану «потоку», креативності, специфіки психологічного захисту та почуття гумору у психології творчості; дістали подальшого розвитку: сучасні наукові підходи щодо дослідження залежності особистісної специфіки музиканта-професіонала від інструментальної спеціалізації (музиканти струнного, фортепіанного, народного відділів, співаки, тощо), віку та досвіду музикантів-професіоналів; уявлення про специфіку дослідження творчої особистості, що були удосконалені на основі методів наукових досліджень та інноваційних методик наукового аналізу; ідеї щодо гуманізуючого впливу музичної діяльності на рівень психологічного благополуччя та психологічного здоров’я індивідуумів – як професіоналів, так і аматорів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості застосування його результатів у психопрофілактичній та психокорекційній роботі із представниками професії музиканта в напрямку психопрофілактики та психогігієни їх праці. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані у психологічній роботі із студентами та педагогами музичних навчальних закладів, а також музикантами-професіоналами із метою покращення їх психологічного здоров’я і благополуччя та попередження виникнення станів психічної дезадаптації. Сфера використання вищі навчальні заклади, психологічні служби.
