Пастушина А. І. Стан тромбоцитарно-плазмового гемостазу у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з гіпертонічною хворобою та мікроальбумінурією

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U000276

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.02 - Внутрішні хвороби

16-01-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 17.600.02

Запорізький державний медичний університет

Анотація

Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики змін гемокоагуляції у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) в поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від наявності супутньої мікроальбумінурії (МАУ) шляхом встановлення особливостей стану тромбоцитарно-плазмового гемостазу та їх прогностичного значення щодо виникнення атеротромботичних ускладнень. Обстежено 151 хворий, яких було розподілено на групи: до І групи віднесли 38 пацієнтів із ГХ ІІ стадії, до ІІ – 61 хворого на ІХС в поєднанні з ГХ ІІ стадії та до ІІІ – 52 хворих на ІХС в поєднанні з ГХ ІІІ стадії. Залежно від наявності МАУ усі хворі І та ІІ груп (n=99) були розподілені на підгрупи – з МАУ (n=41) та без МАУ (n=58). Групу контролю склали 14 практично здорових осіб, співставних за віком та статтю. У результаті проведенного дослідження встановлено особливості змін показників тромбоцитарного і плазмового гемостазу у хворих на ІХС залежно від стадії ГХ та наявності супутньої МАУ. Показано, що наявність МАУ у хворих з поєднаним перебігом ІХС та ГХ супроводжується більш суттєвим пригніченням антикоагулянтного потенціалу як за рахунок антитромбіну III (АТ III), так і протеїну С, а також збільшенням вмісту розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК), що є відображенням активації фібриноутворення у цієї категорії пацієнтів. Доведено, що наявність МАУ у хворих на ГХ асоціюється із збільшенням серцево-судинного ризику, зокрема, розвитку гострого коронарного синдрому (ГКС). При цьому вірогідність розвитку ГКС без елевації сегменту ST у цих пацієнтів збільшується за наявності в анамнезі гострого інфаркту міокарда, а також змін в системі гемокоагуляції, серед яких найбільше прогностичне значення відіграють рівень спонтанної агрегації тромбоцитів, активність АТ III та підвищення вмісту РФМК. Показано, що у пацієнтів з ГХ III стадії спостерігається нижча чутливість до лікування ацетилсаліциловою кислотою, що проявляється у переважанні спонтанної, індукованої арахідоновою кислотою та адреналіном агрегації тромбоцитів по відношенню до хворих на ГХ II стадії. Уточнено, що у пацієнтів з поєднаним перебігом ІХС та ГХ III стадії збільшується вираженість тромбофілічних змін, про що свідчить підвищення вмісту фібриногену і РФМК, та відбувається падіння активності власної антикоагулянтної системи і пригнічення активності фібринолізу у порівнянні з хворими на ІХС в поєднанні з ГХ II стадії.

Файли

Схожі дисертації

0424U000059

Федорович Христина Миколаївна

Клініко-лабораторні особливості кардіоваскулярного статусу пацієнтів із ревматоїдним артритом та оптимізація принципів його корекції.

0523U100054

Стрільчук Лариса Миколаївна

Автономна вісцеро-вісцеральна кардіонейропатія у пацієнтів з біліарними ураженнями: поширеність, механізми, патогенез, клінічний поліморфізм, підходи до лікування

0523U100045

Діденко Володимир Ізотович

Хронічні дифузні захворювання печінки: етіологічні, структурні та клініко-біохімічні аспекти формування фіброзних змін (клініко-експериментальне дослідження)

0422U100009

Баженова Наталія Михайлівна

Стан тромбоцитарно-плазмового гемостазу у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням та неалкогольною жировою хворобою печінки

0422U100010

Ткачишин Олександр Володимирович

Особливості перебігу гіпертонічної хвороби, ускладненої геморагічним інсультом, та зміни системи гемостазу у процесі лікування