Ольховський Є. С. Клініко-імунологічні особливості ешерихіозу у дітей з різною активністю Епштейна-Барр вірусної інфекції

Комплексне клініко-лабораторне обстеження 124 дітей віком до трьох років, хворих на ешерихіоз, виявило, що клінічні симптоми ешерихіозу і їх тривалість залежала від наявності фонового інфікування. У дітей, інфікованих ВЕБ, достовірно частіше реєстрували високі показники температури тіла, ознаки гіперемії ротоглотки, збільшення реґіонарних шийних і підщелепних лімфовузлів, збільшення розміру печінки. Збереження основних клінічних симптомів ешерихіозу було тривалішим за умов інфікування хворих ВЕБ. У дітей, не інфікованих ВЕБ, у загальному аналізі крові визначено вірогідно вищі цифри вмісту лейкоцитів (p < 0,05) і сегментоядерних нейтрофілів (p < 0,05), ШОЕ (p < 0,05). Виявлено, що перебіг ешерихіозу на тлі ЕБВІ супроводжується значним підвищенням рівнів прозапальних інтерлейкінів із збереженням їх на високому рівні до періоду ранньої реконвалесценції; парціальною супресією клітинної ланки імунітету, яка зберігається і на етапі реконвалесценції і є максимально виразною при латентній формі ЕБВІ; суттєвим підвищенням рівню IgG (максимально при латентній формі ЕБВІ). Ешерихіоз у дітей з латентною формою ЕБВІ перебігає на тлі несуттєвого підвищення фагоцитарної активності нейтрофілів і зниження функціонального резерву кисне-залежного механізму бактерицидності нейтрофілів. Розроблено діагностичний алгоритм наявності ЕБВІ у дітей раннього віку, хворих на ешерихіоз, і прогнозування перебігу ешерихіозу. Теоретично обґрунтовані шляхи удосконалення терапії хворих на ешерихіоз дітей, інфікованих ВЕБ.