Гресько М. В. Психофізіологічна характеристика змін особистості та оцінка сприйняття радіаційного ризику після Чорнобильської катастрофи.

Дисертація присвячена вирішенню наукової задачі щодо визначення психофізіологічних особливостей змін особисті та оцінці адекватності сприйняття радіаційного ризику УЛНА на ЧАЕС та евакуйованих з ЧЗВ, яке полягає у ретроспективно-проспективному аналізі деформації індивідуально-типологічного патерну особистості та характеристиці біоелектричної активності головного мозку. Проведено психофізіологічне дослідження УЛНА на ЧАЕС і евакуйованих із ЧЗВ, а також неекспонованих респондентів (контрольна група) та учасників АТО/ООС (група порівняння). Психодіагностичні і нейрофізіологічні дослідження здійснені 503 особам — 122 УЛНА на ЧАЕС у 1986–1987 рр.; 76 УЛНА на ЧАЕС у 1986–1987 рр., які були також евакуйовані із ЧЗВ; 119 евакуйованим із ЧЗВ; 85 осіб групи неекспонованого контролю та 101 учаснику АТО/ООС (група порівняння). Після Чорнобильської катастрофи спостерігається психологічна дезадаптація з деформацією особистості у вигляді зростання інтроверсії, нейротизму та збільшення акцентуацій педантичного, циклотимного, дистимного, тривожного, емотивного та збудливого типів. Нейрофізіологічний базисом цих деструктивних індивідуально-типологічних особливостей є уповільнення патерну біоелектричної активності головного мозку, що свідчить про органічне ураження головного мозку, переважно у кортико-лімбічній системі. Встановлені дозо-залежні зміни кЕЕГ можуть свідчити про радіаційно-асоційований характер органічного ураження головного мозку. Виявлено гіпертрофоване сприйняття іонізуючого випромінювання та показано формування неадекватного сприйняття радіаційного ризику внаслідок особистісних деформацій. Особливостями копінг-стратегій після надзвичайних ситуацій є переважне використання емоційно-спрямованих стратегій поведінки, яке поруч з гіпертрофованим сприйняттям радіаційного ризику сприяють формуванню психічних розладів. Розроблені і використані шляхи оптимізації психокорекції психофізіологічних особливостей особистості постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які включають крім біологічного, психологічного та соціального рівнів надання допомоги інформаційно-освітянську складову. Використання отриманих результатів сприятиме удосконаленню радіаційної безпеки і радіологічного захисту при радіаційних надзвичайних ситуаціях, а також при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання (ядерна промисловість, інтервенційна та медична радіологія, довготривалі космічні польоти та ін.).