Туманов В. В. Патоморфологія та патогенез отруєння птахів діазиноном

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U000673

Здобувач

Спеціальність

  • 16.00.02 - Патологія, онкологія і морфологія тварин

06-03-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 35.826.03

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

Анотація

Дисертаційна робота присвячена вивченню патогенезу та питанням патоморфологічної діагностики спонтанного отруєння птахів фосфорорганічним пестицидом діазиноном. Цей препарат досить часто використовують для несанкціонованого отруєння диких та свійських птахів. Встановлено, що в основі патогенезу отруєння діазиноном лежить виявлене виражене зниження активності ацетилхолінестерази, що призводить до порушення проведення нервових імпульсів, появи тремору та парезів крил, опістотонусу, а надалі паралічів. У термінальні періоди хвороби відзначали розвиток серцево-судинної та легеневої недостатності. У результаті проведеного дослідження екстракту печінки за допомогою високоефективної рідинної хроматографії виявлено концентрацію діазинону в печінці китайських перепелів – 19 мг/кг, в печінці сизих голубів – 17 мг/кг, а в печінці домашніх індиків – 15 мг/кг (чутливість реакції 0,01 мг/кг). Унаслідок проведення токсикологічного дослідження екстракту з відібраного вмісту вола птахів методом тонкошарової хроматографії на папері з проявленням йодвісмутовим реактивом отримано якісну позитивну реакцію щодо сполуки діазинон. Чутливість реакції 4 мкг/см2. За патологоанатомічного дослідження реєстрували виражений комплекс патологоанатомічних змін: значне та стійке трупне заклякання, ціаноз шкіри, дисциркуляторні розлади (гостру застійну гіперемію, стази, периваскулярні набряки та діапедезні крововиливи) у внутрішніх органах, що супроводжувались дистрофічними та некротичними змінами гепатоцитів, нефроцитів, кардіоміоцитів, нейронів головного мозку, з відсутністю перифокального запалення. У легенях реєстрували виражене розширення та переповнення кров’ю артеріальних і венозних судин різного калібру, а також збільшення кількості слизу в бронхах. У 23 % дослідних тварин розвивалась катаральна бронхопневмонія, інколи з геморагічним акцентом, а у 6 % випадків − геморагічна пневмонія. За дослідження головного мозку виявили гіперемію, стази, діапедезні крововиливи, периваскулярні набряки, важкі зміни нервових клітин. За електронно-мікроскопічного дослідження також виявили деструкцію синапсів у корі головного мозку, мозочку та довгастому мозку, що свідчить про порушення проведення нервових імпульсів.

Файли

Схожі дисертації