Роботу присвячено дослідженню проблеми формування професійно-комунікативної компетентності (ПКК) в майбутніх перекладачів авіаційної галузі у процесі фахової підготовки в авіаційному закладі вищої освіти. У дисертації доведено актуальність формування професійно-комунікативної особистості перекладача на засадах компетентнісного підходу з огляду на належність фаху до соціономічних професій; потребу виконання міжнародних програм (програма «Сталого розвитку 2016-2030», рамкова програма Європейського Союзу «Горизонт 2020»). Доцільність виконання цього дослідження зумовлена також необхідністю подолання суперечностей у фаховій підготовці вітчизняних викладачів до професійної діяльності в авіаційній галузі (між вимогами міжнародних та європейських організацій щодо стандартів професійної діяльності перекладача, критеріїв визначення якості перекладу, диференціації його видів і функцій професійних перекладачів та відсутністю в системі вітчизняної вищої освіти затвердженого Міністерством освіти і науки України галузевого стандарту підготовки фахівців з перекладу; між очікуваннями суспільства щодо підготовки у закладах вищої освіти перекладача із сформованою професійною компетентністю та недостатнім рівнем її практичної сформованості у студентів, які оволоділи фахом перекладача; між потребами ринку перекладацьких послуг щодо компетентного перекладача із сформованою готовністю до професійно-комунікативної діяльності та відсутністю у випускників філолого-перекладацької спеціальності здатності до ефективної фахової взаємодії; між спеціальними вимогами галузей народногосподарського комплексу, зокрема сфери цивільної авіації, щодо підготовки перекладачів у закладах вищої освіти для роботи в них та універсальністю й уніфікованістю змісту фахового навчання майбутніх перекладачів).
Схарактеризовано тимчасову освітньо-професійну програму й тимчасову освітньо-кваліфікаційну характеристику майбутнього філолога-перекладача, виокремлено навчальні дисципліни як нормативної, так і варіативної частин навчального плану, які можуть бути використані для формування всіх субкомпетентностей (лінгвістичної, інтерперсональної, інтеркультурної, технологічної), що є складовими професійно-комунікативної компетентності майбутнього перекладача авіаційної галузі. Запропоновано авторське тлумачення ключового поняття «професійно-комунікативна компетентність перекладача авіаційної галузі» (інтегративний ресурс, який реалізується вторинною мовною особистістю в умовах ефективної міжкультурної взаємодії з урахуванням національних цінностей і норм для вирішення авіаційно-фахових завдань шляхом поєднання предметного змісту професії та іншомовних навичок).
Визначено та обгрунтовано педагогічні умови, які сприяють ефективному формуванню цієї компетентності (зорієнтованість науково-педагогічної діяльності на формування ПКК у майбутніх перекладачів авіаційної галузі; комплексність застосування загальнонаукових підходів, які оптимізують процес оволодіння фахом, у поєднанні із специфічними підходами щодо підготовки перекладачів; використання найбільш доцільних для активізації професійно-комунікативної активності студентів форм організації навчання, засобів, методів і прийомів).
Приділена увага обґрунтуванню необхідності використання як загальнонаукових (комунікативного, компетентнісного, професійно зорієнтованого) методологічних підходів, так і особливих підходів, які є важливими для підготовки перекладачів (рецептивного, соціокогнітивного, лінгвокогнітивного, мультидисциплінарного). Визначено специфічні для ефективної комунікативно-компетентнісної підготовки перекладача саме авіаційної галузі методи (свідомо-контрастивний, комунікативний, термонтографічний, метод подкастів, метод процесо орієнтованих фреймів). Важливими є спеціальні технічні прийоми, які порушують формальну подібність перекладу оригіналу, але забезпечують досягнення більш високого рівня еквівалентності. Це прийоми переміщення, додавання і вилучення лексичних одиниць в процесі перекладу.
Обґрунтовано й упроваджено структурно-функціональну модель формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх перекладачів авіаційної галузі у фахову підготовку студентів авіаційного закладу вищої освіти та експериментально доведено її ефективність.
