Джерелій В. В. Правова охорона навколишнього природного середовища в містах.

Автором здійснено комплексне наукове дослідження проблем правової охорони навколишнього природного середовища в містах у контексті європейських стандартів правового регулювання цієї сфери відносин. У роботі розроблено авторське визначення поняття «правова охорона навколишнього природного середовища міста» як системи нормативних і індивідуальних правових приписів, які виробляються і закріплюються на міжнародному, регіональному, національному і локальному рівнях з метою забезпечення збереження і відновлення навколишнього природного середовища міста, а також інституційні механізми забезпечення їх ефективної реалізації. Автором узагальнено напрями правового регулювання на локальному рівні (органами місцевого самоврядування) з метою мінімізації негативного впливу міст на навколишнє природне середовище: у сфері реалізації повноважень щодо планування землекористування й залучення інвестицій органи місцевого самоврядування мають забезпечувати інклюзивність процесу прийняття рішень з метою залучення до їх вироблення усіх зацікавлених сторін, у першу чергу вразливі групи населення; з метою зменшення парникових викидів органи місцевого самоврядування можуть використовувати різні моделі сприяння розвитку мережі громадського транспорту й підвищення переваг його використання перед використанням особистого автомобільного транспорту; комбінування правил (у тому числі щодо комерційних і промислових енергетичних стандартів) і стимулів, заохочувальних заходів (зокрема, для підтримки споруд із «зеленими кришами» або пасивного сонячного нагрівання) з метою стимулювання суб’єктів господарювання у містах працювати у спосіб, який мінімізує їх вплив на зміну клімату; використовувати різноманітні стимули, у тому числі гранти, позики та субсидій з метою стимулювання запровадження нових технологій.