Стебловська І. С. Оптимізація хірургічного лікування вікової катаракти

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності хірургічного лікування вікової катаракти, шляхом вивчення особливостей і механізмів розвитку післяопераційного макулярного набряку та його зв'язку з системою простаноїдів внутрішньоочної рідини, а також розробці нового методу його прогнозування. Розроблено значимі критерії прогнозування розвитку макулярного набряку після хірургічного лікування вікової катаракти, такі як вік, показник CDE, час інтраокулярного етапу операції, коефіцієнт відношення 6-keto-PGF1альфа / тромбоксан. Розроблено критерій ризику не досягнення високої максимально некоригованої гостроти зору у пацієнтів з віковою катарактою через 1 рік після проведення факоемульсифікації. Значення коефіцієнта співвідношення 6-keto-PGF1альфа / Тромбоксан B2 може бути використано в якості маркеру прогнозування зорових функцій в післяопераційному періоді. Виявлені критерії ризику розвитку макулярного набряку, дозволяють зробити припущення про розвиток даного ускладнення ще в до- та інтраопераційному етапі, що в свою чергу дають можливість своєчасно підготувати та повідомити пацієнта про можливість виникнення ускладнень та низької гостроти зору в післяопераційному періоді.