Дисертація присвячена покращенню результативності відновлення фертильності подружньої пари при чоловічому факторі безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на основі персоніфікованого підходу до вибору серед них оптимальної програми та профілактики його виникнення завдяки запропонованому принципу розподілу на групи ризику. Робота виконана на базі Інституту репродуктивної медицини (м. Київ). Аналізуються результати обстеження та лікування згідно протоколам 420 подружніх, з різних причин, безплідних пар. Відповідно до задіяних програм ДРТ виділені три групи: перша (140) - інсемінації спермою чоловіка (ІСЧ), друга (180) - інтрацитоплазматична ін'єкція сперматозоїда (ICSI), третя (100) - інтрацитоплазматична ін'єкція морфологічно відібраного сперматозоїда (IMSI). Встановлено, що відсоток біохімічних вагітностей на стимульований нативний цикл при IMSI - 50,0±5,0%, при ICSI - 42,8±3,6 (р>0,05), за обома програмами він однаковий при олігоастенотератозооспермії та обструктивній азооспермії (53,0±6,9% і 53,4±9,4% та 45,0±4,5% і 42,8±3,6 відповідно) і достовірно менший при необструктивній (28,6±9,8% та 31,8±9,9% відповідно). Після кріоциклу показник був недостовірно меншим. Репродуктивні втрати склали: 7,9% та 5,2% відповідно. Живонародження дитини досягнуто у 58,0±4,9% та 51,1±3,7% % (р>0,05 відповідно). Виявлені особливості результату в залежності від патоспермії проявилися більшою величиною показника при олігоастенотератозооспермії та обструктивній азооспермії при IMSI (68,4±4,6% та 60,7±4,8% проти 54,2±4,5% та 55,3±7,5% при ICSI відповідно, проте р>0,05; практично однаковими достовірно меншими вони були при необструктивній (28,6±4,5% проти 27,3±9,0%. За програмою ІСЧ за 3 спробами вагітність та пологи були у 17,0±1,8% та 15,0±1,8% відповідно. Виявлені передумови, фактори ризику (21) та їх ознаки (51), простежені причинно-наслідкові зв'язки між ними за результатами ДРТ. Після формування з них груп за вектором впливу доведено, що найбільший сумарний ризик належить групі із спеціальних медичних факторів (ОR=24,38; 95% СІ:6,75-101,11), меншим він є при біологічно / загальноклінічних (ОR=15,15; 95% СІ:4,46-66,89) і потім - соціальних (ОR=8,64; 95% СІ:3,68-21,50). На основі інформаційної оцінки (в балах) значимості виявлених факторів (ознак) складена прогностична карта. Після її опрацювання за допомогою розрахунків нормативно інформативних показників для кожної ознаки, вагових коефіцієнтів по факторам за допомогою математичного аналізу визначена у вигляді інтегрального коефіцієнта мінімальна та максимальна ймовірність несприятливого результату. На основі чого виділено три групи ризику. Зазначене стало ключовим елементом при прийнятті обґрунтованих та об'єктивізованих в кожному випадку рішень як до профілактики чоловічого безпліддя, так й вибору оптимальної програми ДРТ.
