Лашкул О. С. Сучасні підходи до периопераційної тактики у гінекологічних хворих.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U001294

Здобувач

Спеціальність

  • 14.02.03 - Соціальна медицина

25-04-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.01

Харківський національний медичний університет

Анотація

Дисертація присвячена поліпшенню результатів хірургічного лікування гінекологічних хворих шляхом упровадження периопераційної методики хірургії швидкого одужання (FTS). На сучасному методологічному рівні на підставі ретельного комплексного дослідження в доопераційному, інтраопераційному, ранньому та пізньому післяопераційному періодах проведено оцінювання структурних складових мультимодальної стратегії хірургії швидкого одужання (FTS) і доведено її ефективність у гінекологічних хворих. Залежно від типу оперативного лікування пацієнток поділено на шість груп: перша - 19 осіб (вагінальна гістеректомія без FTS); друга - 22 (абдомінальна гістеректомія без FTS); третя - 53 (лапароскопічні операції на придатках матки без FTS); четверта - 20 (вагінальна гістеректомія з FTS); п'ята - 19 (абдомінальна гістеректомія з FTS); шоста - 26 (лапароскопічні операції на придатках матки з FTS). Якість життя й сексуальну функцію досліджено шляхом анкетування 165 пацієнток, які перенесли планові гінекологічні операції. Проведено поглиблене вивчення патогенетичних механізмів ефективності впливу мультимодальної стратегії хірургії швидкого одужання шляхом визначення динаміки прозапальних і протизапальних цитокінів та зіставлення відповіді організму на стресову й прозапальну дію периопераційного гінекологічного втручання при загальноприйнятій і сучасній мультимодальній стратегії FTS. Доведено, що використання методики хірургії швидкого одужання на сучасному етапі розвитку вітчизняної гінекології не лише можливо, а й доцільно, оскільки надає змогу суттєво покращити результати оперативного лікування, демонструє як ефективність медичного лікування, так і підвищення якості життя гінекологічних хворих.

Схожі дисертації