Шклянка І. В. Ефективність статинів у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця при виконанні хірургічної реваскуляризації міокарда

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U001295

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.11 - Кардіологія

14-05-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 26.616.01

Державна установа "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії медичних наук України

Анотація

В дослідженні було обстежено 155 пацієнтів з ІХС, яким було проведено операцію ізольованого АКШ. Усього протягом госпітального періоду виникло 84 ранніх післяопераційних ускладнень (РПУ), що були зареєстровані у 66 пацієнтів. Тривалість періоду спостереження за пацієнтами становила 12 місяців з моменту операції АКШ. Загалом було діагностовано 29 пізніх подій (3 випадки декомпенсації серцевої недостатності, 3 - вперше діагностованої фібриляції передсердь (ФП), 4 - гострого коронарного синдрому, 11 - зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) більше ніж на 10%, 2 - переходу ФП у постійну форму, 2 - розвитку гострого інфаркту міокарда та 4 летальних випадки), що виникли у 24 пацієнтів. Більшість ранніх ускладнень (56%) становили випадки післяопераційної фібриляції-тріпотіння передсердь. В однофакторному аналізі особливостями пацієнтів з ускладненнями в ранньому післяопераційному періоді були наявність ЦД важкого ступеня (р=0,025), ожиріння І та ІІ ступенів (р=0,070), гіпертрофії ЛШ (47,9 (41,8-63,1) г/м2,7 проти 43,6 (36,5-55,2) г/м2,7; р=0,008), збільшення розмірів лівого передсердя (4,3 (4,2-4,6) см проти 4,2 (4,0-4,5) см; р=0,068), підвищений доопераційний рівень ІЛ-6 (4,1 (3,1-9,0) пг/мл проти 3,2 (2,0-5,1) пг/мл; р=0,044), відсутність періопераційного прийому статинів (р <0,001) та більша тривалість перетискання аорти (20 (15-25) хв проти 17 (13-23) хв; р=0,049). За даними мультиваріантного аналізу, ризик РПУ після АКШ був у 2,5 разу більший серед пацієнтів, які взагалі не приймали статини у періопераційному періоді, порівняно з пацієнтами, які приймали статини у високих дозах упродовж більше 7 діб до операції або у помірних/низьких дозах. У пацієнтів з ЦД важкого ступеня ризик РПУ був у 1,96 разу більший порівняно з пацієнтами з ЦД легкого ступеня. В однофакторному аналізі особливостями пацієнтів з пізніми подіями протягом річного спостереження були наявність ФП в анамнезі, нижча швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) (55(44-68)мл/хв./1,73м2 проти 61(52-74)мл/хв./1,73м2; р=0,060), більший розмір лівого передсердя (4,4(4,3-4,9)см проти 4,3(4,0-4,5)см; р=0,004), нижча ФВ ЛШ (47(37-56)% проти 53(45-58)%; р=0,033), більший індекс кінцево-діастолічного об'єму (КДО) (70,4(58,7-84,8)см3/м2 проти 59,1(51,2-70,8)см3/м2; р=0,004), післяопераційне застосування антагоністів альдостерону (р=0,051) та петльових діуретиків (р=0,007), а також відсутність прийому статинів (р<0,001). За даними мультиваріантного аналізу, незалежними предикторами виникнення пізніх подій після операції АКШ виявилися гірший показник рШКФ при виписуванні зі стаціонару (ВШ 1,366 (95%ДІ 1,007-1,853); р=0,045), післяопераційне застосування петльових діуретиків (ВШ 2,186 (95%ДІ 1,187-4,024); р=0,012) та відсутність післяопераційної терапії статинами (ВШ 6,236 (95% ДІ 2,313-16,809); р<0,001).

Схожі дисертації

0524U000129

Рековець Оксана Леонідівна

Клініко-патогенетичне обгрунтування індивідуалізованих діагностичних підходів та лікувальних програм при резистентній артеріальній гіпертензії

0523U100016

Масловський Валентин Юрійович

Прогностичне значення різних клініко-інструментальних маркерів і варіантів базової терапії для оцінки якості життя і характеру перебігу інфаркту міокарда без елевації сегменту ST

0421U103208

Ковбаснюк Юрій Васильович

Структурно-функціональний стан міокарда та особливості плазмового гемостазу в пацієнтів з фібриляцією передсердь і різним індексом маси тіла

0821U101742

Танська Ольга Олександрівна

Критерії відбору пацієнтів для включення в лист очікування на трансплантацію серця

0821U101115

Кутя Інна Миколаївна

Патогенетичне та прогностичне значення васкулоендотеліального фактора росту–А при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегменту ST