Джагіашвілі О. В. Вікові особливості синтропної патології при функціональних розладах органів травлення у дітей

Дисертація присвячена удосконаленню діагностики та прогнозуванню перебігу функціональних розладів органів травлення у дітей шляхом визначення ролі колагенопатії та кишкової мікробіоти у патогенезі синтропії. Показано високий рівень синтропних порушень при функціональних розладах органів травлення (ФРОТ). Структура синтропії представлена поєднанням синдрому подразненого кишечнику із функціональними розладами біліарного тракту та функціональною диспепсією у дітей старшої вікової групи, із панкреатопатією у дітей середньої вікової групи та із синдромом циклічного блювання у дітей молодшої групи. Встановлено, що провідною ознакою у дітей з синтропними ФРОТ є абдомінальний синдром. Неспецифічність його проявів у дитячому віці спричинює суттєві труднощі при диференційній діагностиці функціональних розладів та хірургічної патології, що не завжди дозволяє обрати оптимальний маршрут пацієнта та призводить до необґрунтованої госпіталізації у відділення екстреної хірургічної допомоги. За допомогою мультиваріантної логістичної регресії створена математична модель із визначенням кількісної оцінки відібраних п’яти клінічних ознак, які необхідно враховувати при первинній діагностиці абдомінального синдрому, а саме: давності захворювання, інтенсивності абдомінального болю, його локалізації, температурної реакції, подразнення очеревини. Математичне моделювання дозволило оптимізовати диференційну діагностику між ФРОТ та органічною патологією органів черевної порожнини. Виявлено, що у дітей з ФРОТ були наявні (55,1 %) фенотипічні прояви дисплазії сполучної тканини (ДСТ), ступінь яких наростав з віком пацієнтів. Підтвердженням значущості ролі ДСТ у розвитку синтропних ФРОТ виявилось визначення генетичного поліморфізму COL3A1 rs1800255 з переважанням генотипу G/А, що підвищувало ризик синтропії у 3,6 разу (95 % ДІ 1,4÷9,4). Визначено, що у дітей з ФРОТ кишкова мікробіота характеризується кількісними та якісними змінами складу. Встановлено патогенетичну значущість кишкового ентеротипу Prevotella у дітей з синтропними ФРОТ, а саме відсутність у половини пацієнтів Prevotella сopri та зниження її чисельності у 42 % обстежених дітей. При цьому деескалація P. copri у 4 рази підвищує шанс виявлення синтропії (OR 3,9; ДІ 1,3÷12,0). Отримані дані свідчать про суттєві зміни в кишковій мікробіоті при синтропних ФРОТ у дітей, що необхідно враховувати при складанні терапевтичних рекомендацій.