Метою досліджень передбачено визначення рівня поширеності і розвитку хвороб листя пшениці м’якої озимої, уточнення біологічних особливостей, видового складу, установлення їх шкідливості та оптимізація заходів захисту культури в умовах східної частини Лісостепу України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливого наукового завдання з установлення особливостей прояву хвороб листя пшениці м’якої озимої шляхом визначення рівня їх поширеності й розвитку, видового складу, розробки заходів з імунізації рослин, оптимізації заходів захисту культури в умовах східної частини Лісостепу України і відрізняється від раніше відомих результатів комплексним підходом при вирішенні цього завдання.
Уперше для умов східної частини Лісостепу України розроблено модель короткострокового прогнозу розвитку септоріозу листя пшениці м’якої озимої залежно від температури повітря та кількості опадів.
Визначено вплив факторів навколишнього середовища на патогенність збудників плямистостей листя пшениці м’якої озимої, їх біологічні особливості, характер зараження рослин, тривалість інкубаційного періоду, життєздатність інфекційних джерел під час зберігання. Установлено вплив комплексу агротехнічних факторів (попередники, фони живлення) на ураженість рослин пшениці м’якої озимої борошнистою росою, септоріозом та бурою листковою іржею. Виявлено вплив протруйників на посівні якості та врожайні властивості насіння пшениці м’якої озимої й ефективність у захисті від плямистостей листя.
Набула подальшого розвитку оптимізація заходів захисту культури в умовах східної частини Лісостепу України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні оптимізації фітосанітарного стану посівів пшениці озимої, що забезпечило підвищення рівня врожайності на 0,58–0,97 т/га. Визначено ефективні протруйники (Ламардор Про 180 FS, ТН, т.к.с., (0,5 л/т), Іншур Перформ, т.к.с., (0,5 л/т) та Селест Топ 312,5 FS, т.к.с., (1,25 л/т), токсична дія яких тривала від фази сходів до фази молочної стиглості зерна.
Розроблено модель короткострокового прогнозу розвитку септоріозу листя пшениці озимої залежно від температури повітря та кількості опадів, що дає змогу своєчасно контролювати розвиток хвороби та обмежувати її шкідливу дію. Методичні рекомендації «Система захисту зернових колосових культур від хвороб та шкідників в умовах східної частини Лісостепу України» упроваджено в господарствах Вовчанського та Краснокутського районів Харківської області на загальній площі 55 га, що підвищило ефективність системи захисту культури від хвороб на 11–14 %.
У результаті застосування протруйників Максим Форте 050 FS, т.к.с., 2,0 л/т; Кінто Дуо, к.с., 2,5 л/т; Ламардор Про 180 FS, TH, т.к.с., 0,5 л/т; Іншур Перформ, т.к.с., 0,5 л/т; Селест Топ, 312,5, FS, т.к.с., 1,25 л/т на сорті Дорідна, одержано умовно чистий прибуток, який становив 1948–3716 грн/га, з рівнем рентабельності від 56,5 % (Максим Форте 050 FS, т.к.с., 2,0 л/т) до 78,2 % (Селест Топ, 312,5, FS, т.к.с., 1,25 л/т).
