Матвієнко С. О. Особливості перебігу позалікарняної пневмонії у дітей на тлі внутрішньоклітинного інфікування: діагностика, диференційна діагностика, прогноз

Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування позалікарняної пневмонії у дітей, яка виникає на тлі внутрішньоклітинного інфікування, шляхом розробки алгоритмів діагностики, диференційної діагностики варіантів інфікування та прогнозу ефективності лікування. Позалікарняна пневмонія на тлі внутрішньоклітинного інфікування достовірно частіше виникає: у хлопчиків, дітей віком до 6-ти років, дітей з масою тіла при народженні ≤ 2500 г, обтяженістю неонатального періоду, тривалістю грудного вигодовування ≥ 11 міс., при наявності в анамнезі перенесених гострих бронхітів, гострих обструктивних бронхітів, гострих отитів. Відмічається більш висока активність запального процесу, яка проявляється ІІІ ступенем тяжкості пневмонії, вогнищево-зливною, сегментарною її формою, більшої тривалості перебігу, лейкоцитозом, нейтрофільозом, лімфоцитопенією, розвитком несприятливих адаптаційних реакцій за Л.Х. Гаркаві, дворазовою та більше заміною антибактеріального засобу. Для інфікування Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae достовірно частіше визначалися: температура тіла ≥ 39,1℃, більша тривалість (≥ 7 діб) амбулаторного лікування, застосування кесаревого розтину при розродженні, обтяженість неонатального періоду, дифузність запального процесу, лейкоцитоз, несприятливі адаптаційні реакції організму, незначне або помірне підвищення рівня ІЛ-4, дуже високий рівень ІЛ-18, більш тривала (≥ 11 діб) антибіотикотерапія, а також більша кратність замін антибактеріального засобу. На тривалість антибіотикотерапії при позалікарняній пневмонії істотно впливає комплекс факторів: маса тіла при народженні ≤ 2500 г, обтяженість вагітності та пологів, обтяженість неонатального періоду, перенесені інфекційні захворювання (ГРІ, гострий тонзиліт), клініка дебюту пневмонії, тяжкість пневмонії, ступінь гостроти запального процесу за даними клінічного аналізу крові та рівнем феритину, зниження резистентності організму (адаптаційні реакції за Л. Х. Гаркаві), ступінь інфікування внутрішньоклітинними збудниками, адекватність стартового антибактеріального засобу.