Гелетюк Ю. Л. Функціональні наслідки ішемічного інсульту у хворих з артеріальною гіпертензією, їх прогнозування та обґрунтування диференційованих напрямків відновної терапії

Встановлено прямий достовірний зв’язок ступеня і тривалості АГ, середніх показників середніх САТ і ДАТ, а також їх варіабельності з величиною неврологічного дефіциту, визначено їх достовірну кореляцію з наслідками гострого та відновного періодів ішемічного інсульту у хворих з МІІ асоційованим з первинною АГ. Встановлено достовірний кореляційний зв’язок ступеня АГ із розмірами вогнища ішемії. Виявлено, що тяжкість МІІ на 21 добу та ступінь функціонального відновлення достовірно корелюють з варіабельністю САТ в період з 1-ї по 6-ту добу. Встановлено, що вираженість когнітивних розладів на 21 добу МІІ пов’язана зі ступенем і тривалістю АГ, а також з варіабельністю САТ в найгострішому періоді інсульту середнього ступеня тяжкості, двобічним стенозом та збільшенням ТКІМ понад 1,17 мм. Кореляційні зв’язки між даними показниками зберігаються і через рік. Показано, що стан когнітивних функцій в гострому періоді впливає на функціональне відновлення на 21 добу і через рік після перенесеного МІІ. Виявлено, що через рік після МІІ у 31,5 % пацієнтів, у яких спостерігали зниження балу за ММSЕ, середні значення SD, визначені на 1-6 добу, рівень САТ у 1-шу добу є достовірно більшими, ніж у разі відсутності погіршення когнітивних функцій. Розроблена математична модель визначила незалежними предикторами МФЗ (яке прогнозується з ймовірністю понад 50 %) в гострому періоді середнього ступеня тяжкості і тяжкого МІІ: варіабельність САТ в перші три доби менше 17,6 мм рт. ст., варіабельність ДАТ в перші три доби менше 8,7 мм рт. ст., бал за ММSE ≥25 на 14 добу, що вказує на доцільність зменшення варіабельності САТ і ДАТ в перші 3-6 діб та заходи щодо поліпшення КС протягом 2 тижнів після МІІ та через 1 рік після середнього ступеня тяжкості і тяжкого МІІ: бал за ММSE ≥21, ТКІМ <1,17 мм, досягнення цільових значень АТ протягом 6 місяців після МІІ, застосування БРА ІІ у комбінації з антагоністами кальцію або в монотерапії, що вказує на необхідність досягнення цільового АТ в ранньому відновному періоді, особливо препаратами БРА ІІ та антагоністами кальцію у разі АГ 2 та 3 ступенів, стабілізацію атеросклеротичного процесу, зокрема за допомогою статинів, та інтенсивне поліпшення КС.