Стахевич Г. О. Фортепіанний концерт у контексті стильових процесів першої третини ХІХ ст. (на матеріалі творчості Й. Н. Гуммеля, І. Мошелеса та Ф. Риса)

Дисертацію присвячено вивченню жанру фортепіанного концерту ранньоромантичного періоду у творчості композиторів-піаністів австро-німецької традиції. Мета роботи полягає у встановленні концептуально нового характеру стильової парадигми фортепіанного концерту австро-німецьких композиторів-піаністів першої третини ХІХ століття та у визначенні їх впливу на розвиток романтичного концерту подальшого часу. В дослідженні висвітлено жанрово-стильові особливості фортепіанного концерту в процесі його історичного розвитку. Виявлено стилістичні особливості фортепіанних концертів композиторів-піаністів австро-німецької традиції – Ю. Бенедикта, Ф. Гензельта, Ф. Гіллера, Й. Н. Гуммеля, І. Мошелеса, Й. П. Піксіса, Ф. Риса, В. Тауберта, К. Черні, Д. Штейбельта. Доведено, що в творчості цих митців фортепіанний концерт набуває оновлення художньо-образного змісту та збагачується новими виразними й технічно-виконавськими (піаністичними) засобами, що відповідали новому романтичному світовідчуттю. Здійснено музикознавчий аналіз фортепіанних концертів зазначених композиторів, окрему увагу приділено творам Й. Н. Гуммеля, І. Мошелеса та Ф. Риса. Проведено їх порівняльну характеристику із жанровими моделями попередньої та наступної епох. Визначено відмінні особливості фортепіанного концерту періоду раннього романтизму, що поєднує як класичні, так і романтичні ознаки. Доведено, що характерні для творів раннього романтизму – поетизація та психологізм художніх образів, інтонаційна виразність і гнучкість мелодії, віртуозний блиск та імпровізаційність викладення, пошуки тембрального забарвлення – згодом стали основоположними ознаками концертної творчості композиторів-романтиків.