Гольонко Р. А. Правові засади функціонування та розвитку біосферних заповідників як складової екологічної мережі України.

Дисертацію присвячено комплексному аналізу теоретичних та практичних проблем функціонування та розвитку біосферних заповідників як самостійного об’єкта природно-заповідного фонду та важливої складової національної екологічної мережі і Всесвітньої мережі біосферних резерватів. У роботі, спираючись на положення законодавчих та інших нормативно-правових актів, наукової і спеціальної літератури, вперше визначено історико-правові засади становлення і розвитку законодавства щодо біосферних заповідників. Сформульовано поняття біосферного заповідника, Виокремлено ознаки, особливості та функції біосферних заповідників, які вирізняють їх від інших об’єктів природно-заповідного фонду України; сформульовано авторську дефініцію поняття «правовідносини у сфері функціонування та розвитку біосферних заповідників»; надано класифікацію суб’єктів правовідносин у сфері функціонування та розвитку біосферних заповідників та ін. Удосконалені й набули подальшого розвитку положення щодо: визначення понять: «біосферного заповідника», «загального використання природних ресурсів у межах біосферних заповідників», «спеціального використання природних ресурсів у межах біосферних заповідників»; функцій, які виконують біосферні заповідники у функціональних зонах; правової охорони біосферних заповідників, зокрема, визначено її ознаки; правової регламентації підстав та обсягів адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення у сфері організації, охорони та використання територій БЗ та їх природних ресурсів, зокрема у напрямку її посилення, встановлення відповідальності за вчинення правопорушень посадовими особами тощо.