Об’єкт: віршовані тексти метафізиків XVII ст., а також барокових митців Західної Європи в їхній поетико-типологічній єдності з метафізичним. Мета: акцентуація стилетвірних рис поезії англійських метафізиків у контексті художніх пошуків західноєвропейського бароко як втілення естетичного феномену поетико-риторичної єдності літератури XVII ст. Методологія дослідження вибудовується на поєднанні синхронічного зіставного аналізу поетичних творів обраних авторів з елементами лінгвостилістичного, типологічного, герменевтичного, семіотичного, історико-культурного підходів. Уточнено наукові уявлення про особливості й типологічні параметри стилю метафізичної поезії, її витоки і ґенезу в умовах оновлення поетичного мислення в Англії кінця XVI – початку XVII ст.; доповнено дослідницькі студії метафізичної поезії зі своєю системою естетичних принципів, що розглядається як явище, притаманне саме добі бароко з унікальною «риторичною позицією», яка наново відкрита літературою модернізму й актуалізується в сучасних поетичних практиках; осягнення риторико-поетикальної єдності, виразником якої може бути барокова метафізична поезія, послуговується не лише для дослідження літературних студій XVII ст., але й в аспекті наближення до розуміння сучасного поетичного експерименту. Матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці лекційних спецкурсів з історії зарубіжної літератури, зокрема західноєвропейської, і насамперед англійської, поезії XVII ст., семінарських занять, при написанні монографічних і кваліфікаційних робіт; спостереження і висновки дисертації можуть братися до уваги при перекладі віршів метафізиків і підготовці коментарів до них. Наукова новизна дисертації випливає з самої спроби продемонструвати не лише національні особливості англійської метафізичної поезії XVII ст., але й різноманіття її стильових прикмет в історико-культурному контексті та з позиції поетико-риторичної єдності західноєвропейського бароко. Осмислення художніх парадигм англійських метафізиків в синхронії ставиться у тісний зв’язок з риторичною характеристикою доби. До аналізу, монографічного чи контекстуального, залучено віршовані твори різних жанрових варіацій: такий підхід не лише увиразнює жанрову різноманітність барокової літератури, але й демонструє шляхи поєднання мистецтва «готового слова» з авторською поетикою. Аналіз творів вибудовується таким чином, щоб виявити не стільки їхню приналежність до «загального стилю» бароко чи в котрий раз вказати на ідейні, естетичні, стильові риси цього феномену; в дисертації насамперед ідеться про риторичні стратегії поетів-метафізиків; йдеться про їхню «риторичну позицію». Сфера використання: наукові дослідження в літературознавстві та навчальний процес.
