Об'єкт дослідження: процеси управління продуктивністю праці та якістю життя населення; мета дослідження: вдосконалення концептуальних та науково-методичних основ управління продуктивністю праці та розробка на цій основі практичних рекомендацій щодо підвищення якості життя; методи дослідження та апаратура: діалектичний та абстрактно-логічний метод пізнання, монографічний метод, метод аналітичних групувань, графічний метод, індексний аналіз, метод побудови когнітивних моделей і метод сценарного моделювання, методи соціологічного дослідження; теоретичні і практичні результати: обґрунтовано стратегічні пріоритети управління продуктивністю праці на основі когнітивного моделювання та аналізу складних систем взаємного впливу показників продуктивності праці та якості життя; специфічними рисами запропонованого підходу є послідовна формалізація процесів управління продуктивністю праці та якістю життя на основі структуризації змісту та параметрів взаємної обумовленості процесів, побудови когнітивної карти, визначення сили взаємного впливу чинників, розробки плану імпульсного моделювання як основи для вибору бажаного сценарію розвитку; науково-методологічні основи дослідження внутрішніх зв’язків системи «продуктивність праці – якість життя» в контексті побудови дворівневого механізму управління продуктивністю праці в системі забезпечення якості життя населення, використання якого забезпечує реалізацію когнітивного моделювання та сценарного аналізу; концептуальні та методичні засади вимірювання якості життя населення, які поєднують, по-перше, формування системи індикаторів якості життя (якість людського капіталу, здоров’я членів суспільства, якість освіти, праці, технологій тощо), по-друге, співставлення показників самоідентифікації, нормативних значень та експертних оцінок якості життя, по-трете, систематизацію параметрів впливу множини факторів на якість життя населення (демографічні, екологічні, освітні, економічні, параметри функціонування ринку праці, охорони здоров’я, дозвілля тощо); зміст основних категорій дослідження: «продуктивність праці» визначена як характеристика наявних передумов розвитку економічного потенціалу з метою покращення добробуту населення, що підкреслює суспільне значення взаємообумовленості процесів зростання продуктивності праці та якості життя; «якість життя» визначена як інтегральний показник, що характеризує міру вкладання економічних можливостей суспільства в покращення значущих для населення характеристик умов життя; теоретичні положення, які розкривають нелінійний характер впливу зростання продуктивності праці на якість життя: продемонстровано ознаки атипового впливу, який характеризується тим, що фактичне зростання продуктивності є проявом адаптації економіки до згортання масштабів економічної діяльності, оскільки відсутнє підтвердження впливу зростання суспільної продуктивності праці на якість життя за комплексом критеріїв, тобто зростання суспільної продуктивності праці обмежено формує економічні умови зростання якості життя населення; організаційно-інституційні засади управління якістю життя, представлені у формі механізму, який базується на визначенні складових системи якості життя населення, суб’єктів, об’єктів та методів управління якістю життя, альтернативне/комбінаторне застосування яких визначається результатами сценарного моделювання та співставленням нормативних та суб’єктивних показників; ступінь упровадження: розробки впроваджені в практичну діяльність Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, ТОВ «Мелітопольський автогідроагрегат», ТОВ «ВКФ «Надія-Грандекс», у навчальний процес Таврійського державного агротехнологічного університету; сфера використання: удосконалення процесу управління продуктивністю праці в системі забезпечення якості життя населення України.
