Маєвська О. Т. Концепція особистісної ідентичності в романній прозі Міґеля де Унамуно

У дисертації вперше цілісно проаналізовано, систематизовано й узагальнено концепцію особистісної ідентичності в романній прозі іспанського письменника Міґеля де Унамуно («Мир у війні», «Любов і педагогіка», «Туман», «Абель Санчес», «Тітка Тула», «Святий Мануель Добрий, мученик»). Цьому сприяли: визначення головних підходів до розуміння поняття ідентичності у філософії, культурології й літературознавстві; аналіз і систематизація корпусу критичної літератури зарубіжних та українських науковців, що стосується безпосередньо творчості письменника й ідентичнісної проблематики; визначення теоретико-методологічної основи літературно-художнього осмислення особистісної ідентичності; з’ясування специфіки дуалістичної філософії, яка в унамунівській філософії визначається як аґонічність, концепту інтраісторії, що становлять основу трактування особистісної ідентичності у творчості М. де Унамуно; структурування і конкретизація зв’язків особистісної та колективної ідентичності, шляхів ідентифікації індивіда з окремим колективом та індивідом; дослідження способів вираження особистісної ідентичності у романній прозі М. де Унамуно на ідейно-тематичному і поетикальному рівнях з акцентуванням на ґендерній проблематиці, концепті пам’яті, наративних структурах втілення особистісної ідентичності автора і персонажів, інтертекстуальності як принципі конструювання ідентичності персонажів й автора; виокремлення й аналіз репрезентації особистісної ідентичності через мовне вираження, мовчання, приховування або замовчування, через зображення художнього простору.