Вітченко Д. М. Патерни української самобутності в спадщині Харківської архітектурної школи першої третини ХХ ст.: джерела й особливості реабілітації

Дисертація присвячена визначенню джерел і особливостей застосування патернів української самобутності в спадщині Харківської архітектурної школи першої третини ХХ ст. як інструменту її реабілітації. Досліджено історіографію та визначено методику дослідження застосування українських традиційний форм у доробку Харківської архітектурної школи першої третини ХХ ст. Виявлено та запроваджено до наукового обігу досі не використовувані джерела й архівні матеріали: ескізи, креслення, історичні фото будівель першої третини ХХ ст. З’ясовано особливості та розкрито механізм застосування патернів української самобутності в процесі формування новотворів харківськими архітекторами першої третини ХХ ст. Виявлено передумови та чинники застосування патернів української самобутності у творчому доробку Харківської архітектурної школи першої третини ХХ ст. Обґрунтовано використання архітекторами під час розроблення новотвору ієрархізованих патернів форми (об’єм, елемент і деталь) за допомогою відповідних патернів морфогенезу. Визначено типи застосування патернів української самобутності представниками Харківської архітектурної школи першої третини ХХ ст. Визнано, що за критерії цінності об’єктів дослідження насамперед правлять їх соціокультурна й історична значимість, належність до творчої спадщини авторів – визнаних діячів національної культури. Досліджено сучасний стан цієї спадщини, визначено особливості її збереження й реабілітації.