Яценко О. В. Жорсткість легеневої артерії і ремоделювання правого шлуночка при коморбідному перебігу гіпертонічної хвороби і хронічного обструктивного захворювання легень

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування гіпертонічної хвороби, поєднаної з ХОЗЛ, на підставі вивчення структурно-функціональних характеристик легеневої артерії і правого шлуночка, патогенетичних механізмів їх порушень та ефективності фармакотерапії амлодипіном у поєднанні з розувастатином на тлі базисної терапії. У дослідження включено 112 пацієнтів, які були розподілені на дві групи. До основної групи увійшли 62 пацієнта з коморбідним перебігом ГХ 2 стадії і ХОЗЛ 2-3 стадії. У групу порівняння увійшли 50 хворих з ізольованим ХОЗЛ 2-3 стадії. Контрольну групу склали 31 практично здорова особа. Методом відкритої рандомізації пацієнти основної групи були розділені на дві підгрупи по 31 пацієнту в кожній. Перша підгрупа отримувала стандартну терапію, до терапії другої підгрупи було включено в призначення інгібітор ГМГ-КоА-редуктази (розувастатин) та антагоніст кальцієвих каналів (амлодипіну бесілат) Для оцінки ефективності терапії вивчені дані інструментальних, лабораторних методів дослідження у хворих основної групи через 6 місяців лікування. В результаті проведеного дослідження у хворих з ГХ та ХОЗЛ визначені особливості змін структурно-функціональних показників легеневої артерії і правих відділів серця, вплив на них ремоделювання лівого шлуночка, вегетативної дисфункції, системної запальної відповіді та ендотеліальної дисфункції. Доповнені наукові дані щодо асоціації порушень пружно-еластичних властивостей легеневої артерії у хворих з коморбідним перебігом ГХ і ХОЗЛ. Уточнена клініко-патогенетична роль дисбалансу вегетативної системи, чинників системного запалення, деградації екстрацелюлярного матриксу, ендотеліальної дисфункції у структурно-функціональних змінах легеневої артерії і правого шлуночка. Доведено ефективність включення до базисної терапії ГХ, коморбідної з ХОЗЛ, комбінації амлодипіну і розувастатину, що сприяло вірогідному зниженню рівнів Вч-СРБ, ЕТ-1, ММП-9 та супроводжувалось більш суттєвою нормалізацією структурно-функціональних показників легеневої артерії і правого шлуночка порівняно зі стандартною терапією.