Акмен І. Р. Архітектурна просвіта громадськості в осередках української культури XIX – поч. XX ст.

Об’єкт: архітектурна просвіта громадськості в осередках української культури ХІХ — поч. ХХ ст.; мета: висвітлення вітчизняного досвіду архітектурної просвітницької діяльності та встановлення його впливу на теорію і практику українського стилю в архітектурі ХІХ — поч. ХХ ст.; методи: базуються на сполученні компаративного і дифузійного, що дозволяє дослідити архітектурну просвіту як явище професійної культури та визначити її роль у формуванні теорій і практики українського стилю в архітектурі ХІХ — поч. ХХ ст.; новизна: уперше виявлені змістові процеси в архітектурі, які виникли під впливом ідей просвітництва; сформульовано поняття «архітектурна просвіта», її місце в структурі професійної діяльності архітектора; узагальнено роль архітектурної просвіти в розвитку практики розбудови української архітектури, формуванні професійних і громадських інституційних структур; удосконалено розуміння ролі публічної діяльності в забезпеченні зв’язків між професійною сферою й українським суспільством; результати: визначенна роль архітектурної просвіти в становленні проектної культури й соціальної цінності архітектурної діяльності; набуло подальшого розвитку уявлення про генезу, рух та форми архітектурної просвіти, стратегії з удосконалення сучасної архітектурної практики в осередках української культури; ступінь впровадження: архітектурна теорія і практика проектування; галузь: архітектура.