Об’єкт дослідження – процеси й ступінь забур’янення посівів проса прутоподібного в умовах зони нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України.
Предмет дослідження – біологічні особливості та шкідливість бур’янів і заходи захисту посівів проса прутоподібного від них.
У посівах проса прутоподібного наймасовішими були однорічні злакові види, частка яких у загальній структурі забур’яненості за роками досліджень становила від 17,2 до 30,4 %. Серед дводольних бур’янів переважали щириця звичайна – 11,1–14,5 %, лобода біла – 8,9–10,7, незабутниця дрібноквіткова – 9,4–12,5, талабан польовий – 9,9–11,3, гірчак шорсткий – 3,6–9,0, гірчиця польова – 9,3–11,1 %.
Біологічна ефективність гербіциду МайсТер Пауер, о.д. у нормі внесення 1,5 л/га проти комплексу дводольних видів була найвищою в досліді – 88,9 %, крім того він знищував 94,4 % сходів злакових бур’янів. У середньому по досліду ефективність препарату становила 90,3 %. Біологічна ефективність гербіцидів Діален Супер, в.р.к. (0,5 л/га), Пріма, с.е. (0,4 л/га) та Естерон 60, к.е. (0,7 л/га) проти комплексу дводольних видів була приблизно на одному рівні – від 83,6 до 86,9 %.
Особливості накопичення вегетативної маси рослинами як проса прутоподібного, так і бур’янів безпосередньо залежали від густоти посівів. Зокрема, за густоти рослин 50 шт./м2 культурою формувалося 23 г/м2 сирої маси, 100 шт./м2 – 34,0 г/м2, 150 шт./м2 – 58,0 г/м2, а за максимальних по досліду 200 шт./м2 – 73,0 г/м2. На цих же варіантах досліду бур’яни утворювали 2288,8; 1088,7; 780,1 та 569,8 г/м2 біомаси відповідно. Таким чином, попри суттєве підвищення конкурентної здатності рослин проса прутоподібного повного їх домінування в агрофітоценозі в перший рік вегетації не спостерігалося навіть у варіанті з максимальною густотою стеблостою, де бур’янами сумарно формувалося майже увосьмеро більше біомаси, ніж рослинами культури.
Найбільше сполук мінерального живлення бур’яни сумарно виносили з ґрунту в посівах проса прутоподібного з густотою 50 рослин/м2, зокрема азоту – 95 кг/га, фосфору – 57,7, калію – 109 кг/га. Зі збільшенням густоти рослин культури до 100, 150 та 200 шт./м2 обсяги виносу бур’янами макроелементів істотно знижувались: азоту – до 45, 32 і 24 кг/га, фосфору – до 27,8; 19,9 і 14,4 кг/га, калію – до 51,8; 37,1 і 27,2 кг/га відповідно.
Для росту й розвитку проса прутоподібного оптимальнішими були варіанти з вихідною густотою його рослин 150 та 200 шт./м2, де на другий рік вегетації отримано врожайність сирої маси на рівні 13,0 і 18,6 т/га, вихід твердого біопалива – 7,2 та 10,3 т/га, а вихід енергії – 114,6 та 165,3 ГДж/га відповідно.
За переважання в посівах культури першого року вегетації дводольних бур’янів допустимим є використання гербіциду Пріма, с.е., який забезпечує високі показники економічної ефективності вирощування проса прутоподібного (собівартість продукції – 1984 грн/т, рівень рентабельності – 41,1 %), однак за змішаного типу забур’янення (дводольні + злакові види) треба застосовувати винятково гербіцид МайсТер Пауер, о.д. (собівартість продукції – 1952 грн/т, рівень рентабельності – 43,4 %).
Ключові слова: просо прутоподібне, бур’яни, насіннєва продуктивність, структура забур’яненості, гербіциди, ефективність дії, економічна ефективність.
