В агроценозі нуту посівного в умовах Білоцерківської дослідно-селекційної станції ІБКіЦБ НААН виявлено 15 видів бур’янів, що належать до 7 ботанічних родин. У структурі забур’янення посівів домінували однодольні види – від 66,2 до 77,8 %, які були представлені рослинами мишію сизого та плоскухи звичайної. Найвищу насіннєву продуктивність формували рослини лободи білої – 24,4 тис., пасльону чорного – 21,3 тис., гірчака почечуйного й березкоподібного – 6,3 і 8,7 тис. шт./рослину відповідно.
Бур’яни в посівах нуту формували в середньому 1575,2 г/м2 вегетативної (сирої) маси, або 603,4 г/м2 у перерахунку на суху речовину. У структурі видів за величиною накопичення біомаси на першому місці знаходився мишій сизий, що є цілком закономірним, адже саме він був у досліді найчисельнішим. Наступними були види менш чисельні, проте такі, що інтенсивно формували наземну масу: щириця звичайна, лобода біла, підмаренник чіпкий, паслін чорний та плоскуха звичайна. Власне вони й забезпечували утворення основної частини бур’янової біомаси в посівах культури.
У середньому на гектар посівів нуту бур’яни виносили з ґрунту 60,5 кг азоту, 41,7 кг фосфору та 69,5 кг калію. Це значно перевищує рекомендовані за вирощування цієї культури норми внесення мінеральних добрив, а тому в результаті відбувається загальне виснаження орного шару поля через вичерпання в ґрунті запасів доступних рослинам елементів живлення.
Найвищий рівень захисної дії серед досліджуваних препаратів (у середньому 90,1 %) забезпечував гербіцид Фабіан, в.д.г. (0,1 кг/га), що поєднує в собі дві діючі речовини – імазетапір, 450 г/кг + хлоримурон-етилу, 150 г/кг. Він ефективно контролював у посівах нуту як однорічні злакові (92,4–95,1 %), так і дводольні види бур’янів (82,4–94,0 %). Найдієвішим було застосування цього гербіциду проти лободи білої – 94,0 %, підмаренника чіпкого – 89,7, щириці звичайної – 86,1, гірчака почечуйного – 83,5 %.
Застосування в посівах нуту гербіцидів Півот, в.р. (0,5–0,7 л/га) і Фабіан, в.д.г. (0,1 кг/га) давало змогу ефективно обмежити інтенсивність ростових процесів у рослин бур’янів і, як наслідок, знизити величину накопичення ними біомаси у 4,6 раза – до 349,0 і 250,0 г/м2 відповідно. При цьому гербіцид Фабіан, в.д.г. був дієвішим проти злакових видів бур’янів – їхня маса знижувалась у 4,3 раза до 120,0 г/м2, тоді як дводольних – до 130,0 г/м2. Застосування ж Півот, в.р. сприяло ефективному зменшенню вегетативної маси передусім у дводольних видів бур’янів – до 219,7 г/м2 порівняно із забур’яненим контролем. У разі застосування гербіциду Рейсер, к.е. (2,0 л/га) у посівах нуту формувалося 115,3 г/м2 вегетативної маси однодольних та 220,7 г/м2 – дводольних видів бур’янів, що відповідно в 5,2 і 4,9 раза менше показника забур’яненого контролю.
У разі знищення бур’янів у посівах через 15 діб після появи сходів культури, їхня чисельність становила 37,8 шт./м2, вегетативна маса – 127,0 г/м2, уміст сухої речовини – 49,1 г/м2. У варіанті ж досліду, де бур’яни вегетували в посівах упродовж 60 діб, ці показники були максимально наближеними до параметрів забур’яненого контролю: чисельність – 89,8 шт./м2, сира й суха маса – 1453,4 та 561,9 г/м2 відповідно.
Наявність бур’янів у посівах значною мірою впливала на формування продуктивності нуту. Навіть у варіанті, де їх знищували через 15 діб після появи сходів культури, урожайність насіння нуту знижувалася на 25,2 % порівняно з показником чистого контролю. Подальше зволікання із застосуванням захисних заходів призводить до ще істотніших утрат врожаю – 41,9–62,3 %.
На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що в умовах чорноземних ґрунтів Правобережного Лісостепу України найвищий рівень біологічної врожайності нуту формується за норми висіву насіння 600 тис. шт./га та застосування для захисту посівів від бур’янів гербіцидів Фабіан, в.д.г. (0,1 кг/га) та Базагран, в.р. (2,5 л/га).
Собівартість виробництва товарної продукції нуту не перевищувала 10–11 тис. грн/т, що дало змогу отримати прибуток на чистому контролі на рівні 15180 грн/т, а за внесення гербіциду Фабіан, в.д.г. – 12820, Базагран, в.р. – 10579, Рейсер, к.е. – 10099 грн/т. Рівень рентабельності при цьому становив від 67 до 130 %. Максимальний його показник отримано у варіанті застосування гербіциду Фабіан, в.д.г. (0,1 кг/га).
Ключові слова: нут, бур’яни, насіннєва продуктивність, структура забур’яненості, гербіциди, ефективність дії, економічна ефективність.
