Бабенко А. І. Шкода сегетальних видів та оптимізація контролю забур’яненості посівів соняшника в Правобережному Лісостепу України

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та удосконаленню існуючих і розробленню нових комплексних заходів та систем контролювання бур’янів у посівах соняшника. Серед факторів, які стримують підвищення продуктивності соняшника, бур’янова рослинність залишається найбільш сильнодіючою. Найбільш суттєво на урожайність соняшника впливають бур’яни присутні в перші 60 днів після з’явлення сходів культури. Це зниження було від 11 (присутність бур’янів у посівах була 20 днів після сходів культури) до 41 % (присутність бур’янів у посівах була 60 днів після сходів культури). Між забур’яненістю посівів і урожайністю насіння соняшника існує обернена лінійна залежність, ступінь якої зростає із збільшенням забур’яненості посівів, особливо їх маси. У системі інтегрованого захисту посівів від бур’янів надзвичайна роль належить раціональному обробітку ґрунту. У сумарному ефекті загальної системи обробітку ґрунту питомий внесок окремих його ланок у проти-бур’яновий ефект основного обробітку ґрунту складає близько 58 %, передпосівного – 17, післяпосівного – 25 %. Найбільш чистими посіви соняшника і найвища продуктивність культури були за глибокого безполицевого обробітку ґрунту на фоні комбінованого догляду за посівами. За таких умов урожайність склала 4,0 т/га, рівень рентабельності – 119 %, а коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,40.