Різник В. М. Особливості процесів забур’янення і удосконалення контролювання бур’янів у посівах сочевиці Правобережного Лісостепу України

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U004658

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.13 - Гербологія

22-10-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 26.360.01

Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН

Анотація

Об’єкт дослідження – процеси і ступінь забур’янення посівів, а також формування продуктивності рослин сочевиці в умовах Правобережного Лісостепу України. Предмет дослідження – заходи захисту посівів сочевиці від бур’янів, урожайність та якість насіння культури, економічна та енергетична ефективність удосконалених елементів технології вирощування. Видовий склад бур’янів у посівах сочевиці в роки проведення досліджень (2015–2018) носив змішаний характер і був представлений рослинами як однорічних, так і багаторічних дводольних та однодольних видів. У період перед збиранням урожаю культури (II декада липня) найчисельнішими були рослини пасльону чорного – 5,0 шт./м2 (12,4 % у структурі забур’янення), вівсюга звичайного – 4,8 (11,9 %), лободи білої – 4,4 (10,9 %), щириці звичайної та плоскухи звичайної – по 3,5 шт./м2 (8,7 %) відповідно. Найбільші обсяги вегетативної маси в посівах культури без проведення захисних заходів бур’янова рослинність формувала в період достигання бобів сочевиці – сумарно за видами 2359,0 г/м2, або 841,5 г/м2 у перерахунку на суху речовину. Найбільшу частку в структурі маси мали рослини щириці звичайної – 429,7 г/м2, або 18,2 %, лободи білої – 404,8, або 17,2 %, пасльону чорного – 207,6, або 8,8 % та мишію сизого – 184,5 г/м2, або 7,8 %. За наявної в досліді структури забур’яненості різні види бур’янів сумарно виносили з ґрунту приблизно 98,7 кг/га сполук азоту, 62,8 кг/га фосфору та 110,0 кг/га калію. Найбільші обсяги поглинання виявляли рослини лободи білої, пасльону чорного, щириці звичайної (загнутої), мишію сизого. Застосування для захисту посівів сочевиці досходових гербіцидів Гезагард 500 FW, к.с., Зенкор 70 WG, в.г. та Стомп 330, к.е. з грамініцидами Пантера, 4 % к.е., Тарга Супер, 5 % к.е. і Фюзілад Форте, 15 % к.е. забезпечувало зниження чисельності бур’янів на 48,3–60,2 %, а їхньої здатності формувати свою масу – на 56,8–80,5 %. Урожайність насіння сочевиці на ділянках, де посіви вегетували без присутності бур’янів, у середньому за роки досліджень становила 1,73 т/га, тоді як на ділянках забур’яненого контролю – лише 0,18 т/га. Відповідно, утрати врожаю внаслідок присутності в посівах бур’янів сягали 1,55 т/га, або 89,6 %. Кращі варіанти гербіцидного захисту посівів – Зенкор 70 WG (0,6 кг/га) + Тарга Супер (1,25 л/га) та Стомп 330 (3,0 л/га) + Фюзілад Форте (0,6 л/га) – забезпечували отримання 1,45 та 1,40 т/га насіння культури відповідно, або 83,8 та 81,0 % від максимального в дослідах рівня врожаю. Максимальні в досліді норми витрати гербіцидів Зенкор 70 WG, в.г. (0,7 кг/га) та Стомп 330, к. е. (4,0 л/га) здатні індукувати в рослин сочевиці хімічні дис-стреси, що виявлялось у затримці процесів росту й розвитку ювенільних рослин культури на 4–7 діб, та, як наслідок, знижувати рівень урожайності її насіння до 0,14 т/га, або до 9,7 %. Найвищі показники економічної ефективності вирощування сочевиці отримано в разі застосування для захисту посівів від бур’янів гербіцидів Зенкор 70, в.г. (0,6 кг/га) + Тарга Супер, к.е. (1,0 л/га) та Гезагард 500, к.с. (3,0 л/га) + Пантера, 4 % к.е. (1,0 л/га). Зокрема, виручка від реалізації отриманої продукції (насіння) у цих варіантах становила 22,8 та 23,4 тис. грн, чистий прибуток – 13,7 та 14,3 тис. грн, а рівень рентабельності – 151,9 та 157,1 % відповідно. Найбільшими за цих систем захисту були й значення коефіцієнта енергетичної ефективності – 1,29 та 1,31 відповідно. Ключові слова: бур’яни, процеси забур’янення, сочевиця, система захисту, гербіциди.

Файли

Схожі дисертації