У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні, методичні та практичні засади інноваційного розвитку аграрних підприємств-виробників зерна. На основі узагальнення результатів досліджень закордонних та українських вчених виокремлено ключові особливості інновацій. Встановлено взаємозв’язок між типами інновацій та фазами економічного циклу. Надано тлумачення поняття «інновація». Ідентифіковано інноваційний тип розвитку як відповідний процес реалізації внутрішнього інноваційного потенціалу. Надано тлумачення сутнісно-змістовних характеристик інноваційного розвитку підприємства. Обґрунтовано концептуальні засади забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств. Визначено зміст інноваційних технологій в сільському господарстві. Розглянуто сутність інтелектуального капіталу підприємства, структура якого включає систему управління знаннями, інтелектуальна власність, клієнтський та людський капітали. Запропоновано алгоритм побудови системи управління знаннями. Визначено зміст інноваційного потенціалу, його ключові характеристики та виокремлено його функції. Виділено ресурсну, внутрішню й ефективну складові інноваційного потенціалу. Запропоновано ключові ознаки типологія інноваційного потенціалу. Виділено структурні компоненти інноваційного потенціалу за функціональною спрямованістю: науково-виробнича, кадрова, інформаційна, інфраструктурна, науково-технологічна, фінансова, організаційно-управлінська, маркетингова.
Розглянуто ключові тенденції виробництва зерна аграрними підприємствами України. Обґрунтовано хронологію еволюції вітчизняного зернового ринку з виокремленням періодів. Виокремлено ключові фактори, які обумовлюють розвиток ринку зерна в Україні. Побудовано групи досліджуваних підприємств за рівнем рентабельності. З метою обґрунтування чинників, які обумовлюють рівень врожайності зернових культур побудовано залежності з використанням множинної лінійної регресії між рівнем урожайності, витратами на мінеральні добрива та паливно-мастильні матеріали в межах кожної групи. Визначено, що застосування новітніх прогресивних технологій вирощування зернових культур передбачає реалізацію ряду заходів, які збільшують витрати на гектар, але знижують витрати на одиницю отриманої продукції та дозволяють підвищувати якість. Визначено тенденції інституційного забезпечення інноваційного розвитку підприємств виробників зерна.
Розроблені процедури ідентифікації напрямів стимулювання інноваційної активності підприємств. Обґрунтовано здійснювати оцінку ефективності сільськогосподарського виробництва, яка базується на поєднанні і взаємодії чотирьох факторів (робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі) на основі таких видів ефективності: технологічної, економічної та соціальної. Надана система оцінки комплексної ефективності інноваційних ресурсозберігаючих технологій. Визначено зміст ресурсозберігаючих технологій та їх роль в інноваційному розвитку. Доведено, що ресурсозбереження здатне забезпечити перехід до інтенсивного типу господарювання, що становить зміст інноваційного розвитку. Надана структурна схема впровадження аграрними підприємствами інноваційних ресурсозберігаючих технологій виробництва зерна. Надано методичний підхід до обґрунтування типу ресурсозберігаючих технологій з альтернатив використання техніки зарубіжного виробництва, кращих зразків або традиційної вітчизняної техніки на основі сукупності індикаторів соціальної, економічної та технологічної ефективності для окремих зернових культур.
