Дун С. -. Семантика оперного образу у творчості М. А. Римського-Корсакова: діалог інтерпретацій

Дисертація присвячена вивченню оперної творчості М. А. Римського-Корсакова в контексті художньо-естетичних реалій відповідного історичного часу. У дослідженні здійснюються актуальні музикознавчі підходи до жанрової семантики опери як діалогу культурно-історичних та художньо-композиційних чинників відтворення «смислового світу» людської особистості. Виявляється художньо-смислова природа образів-персоналій в оперній творчості М. А. Римського-Корсакова, визначається їх музична специфіка. Розкриваються семантичні зв’язки між оперним образом та оперним характером, визначається їх кореляція з ідеєю оперного героя. Розвивається поняття оперної мови як культурного артефакту та специфічного музичного феномена. Висвітлення своєрідності фідеїстичного відношення та його значення в оперній творчості Римського-Корсакова допомагає визначенню поняттєво-смислових основ оперної поетики. На основі вивчення провідних образів-персоналій в операх М. А. Римського-Корсакова розгортається характеристика оперного інтонування як синтетичного художньо-експресивного феномена. Розкриття семантичного призначення категорії гармонії в оперній творчості М. А. Римського-Корсакова сприяє розгляду явища мелодійної тематизації тексту в його операх, з’ясовуванню індивідуально-авторського розуміння оперної мови та її музичних складових. Магістральне використання інтерпретативного підходу дозволяє обгрунтовувати важливість типології оперних героїв М. А. Римського-Корсакова та системного розгляду його оперного методу, як в науково-теоретичному аспекті, так і у творчо-виконавському процесі. Доводяться необхідність та переваги музично-мовної презумпції образно-смислового змісту та виконавської інтерпретації опер М. Римського-Корсакова.